На початку липня Ukrainian Legal Advisory Group (ULAG), LexPat Global Services та Адвокатське об’єднання Azones презентували Посібник: “Використання доказів з поля бою у справах про найтяжчі міжнародні злочини”.

Захід об’єднав представників Офісу Генерального прокурора, Національної поліції України, Військової Служби правопорядку ЗСУ, Служби безпеки України, дипломатичних відомств, громадянського суспільства.
Ключові питання, які обговорили учасники презентації:
Спікерами презентації стали представники авторського колективу Посібника, Національної поліції України та Офісу Генерального прокурора.

Гюндуз Мамедов та Арьє Мора
Гюндуз Мамедов, заслужений юрист України, начальник Управління документування порушень права збройних конфліктів, вчинених в умовах бойових дій – заступник начальника Головного управління Військової служби правопорядку ЗСУ, співавтор та загальний редактор Посібника, у своїй промові зазначив:
“Очевидно, що поле бою — це середовище, доступне лише військовослужбовцям. Відповідно, саме вони першими отримують інформацію, яка згодом може стати доказами у розслідуваннях та судових переслідуваннях найсерйозніших міжнародних злочинів.
Водночас не слід очікувати, що військовослужбовці братимуть на себе роль слідчих чи прокурорів. Саме тому в цьому посібнику особлива увага приділяється ролі військовослужбовців у виявленні, документуванні та збереженні доказів з поля бою, а також практичним процедурам, що допомагають запобігти втраті потенційно вирішальних доказів, не відволікаючи при цьому військовослужбовців від виконання їхніх бойових обов’язків.
Зрештою, ефективна співпраця між військовими, слідчими, прокурорами та іншими відповідними суб’єктами є надзвичайно важливою для того, щоб інформація, зібрана на полі бою, перетворилася на надійні докази у справах щодо найсерйозніших міжнародних злочинів”.
Арьє Мора, менеджер з адвокації ULAG і один з співавторів Посібника, підкреслив, що мета документу — забезпечити синергію і кращу координацію між військовими та органами слідства.
“Ми усвідомлюємо, що це непростий шлях, багато акторів залучено. Однак з міжнародними стандартами і практиками щодо розслідування найтяжчих міжнародних злочинів, про які ми говоримо в Посібнику, можливо трохи покращити цей процес. Тим більше, що деякі рекомендації вже впроваджуються”, — підкреслив Арьє Мора.

Артур Тралді
Артур Тралді, головний юрист у галузі міжнародного кримінального права та прав людини Lexpat Global Services, колишній прокурор Міжнародного, кримінального трибуналу щодо колишньої Югославії та співавтор Посібника, наголосив, що в документі відображений міжнародний досвід і практики, сформовані при розслідуванні воєнних злочинів під час збройних конфліктів:
“Фізичні докази місця падіння міномета в оточеному Сараєво, або ж відбитки пальців на саморобному вибуховому пристрої, знайдені на полі бою, були важливими для порушення кримінальних справ… Іноді один документ або збірка документів, або сьогодні один телефон чи комп’ютер дійсно можуть вплинути на розгляд справи. Від цього може залежати, чи здобудуть постраждалі правосуддя, а злочинці — безкарність. Тому важливо розуміти, що докази, які залишають порушники, є вирішальними. І збирати їх таким чином, щоб можна було ефективно використовувати в судовому процесі, а також аналізувати разом з іншою доступною інформацією, щоб дійти висновків, які відповідатимуть вимогам прокурора та витримають випробування часом”.
Адам Р. Перлман, засновник та генеральний директор Lexpat, наголосив, що якісна робота з доказами з поля бою не лише прямо сприяє забезпеченню правосуддя та відповідальності, але також слугує й іншим стратегічним цілям та національним інтересам держави. Йдеться як про бойові та розвідувальні задачі, так і про посилення позицій держави у дипломатичному та інформаційному вимірах. Раніше Перлман обіймав посаду старшого радника з правової політики Бюро з питань боротьби з тероризмом Державного департаменту США, а також посаду помічника заступника Генерального радника Міністерства оборони США.

Андрій Лапкін, доктор юридичних наук, професор Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого і співавтор Посібника, зауважив:
“Ця тема знаходиться на стику кількох галузей права: міжнародного гуманітарного, міжнародного кримінального, національного кримінального процесу. Одна з проблем полягає в тому, що національне кримінальне і кримінально-процесуальне право не повністю адаптоване до ситуації збройного конфлікту, в якій опинилась країна.
Ані прокуратура, ані слідчі часто не мають доступу до місць, де ці докази знаходяться, а традиційні процедури не дозволяють оперативно забезпечити результат. Ситуація така, що ми стоїмо перед вибором: або ж зібрати ці докази якимось чином, або змиритися з тим, що вони будуть втрачені. Ми обрали такий підхід, що докази необхідно збирати й спробувати використати їх у доказуванні. Виходячи із принципу крайньої необхідності, ми усвідомлюємо, що у таких ситуаціях, ніхто, окрім військовослужбовців, тут не зможе допомогти”. Водночас, як зазначив співавтор, Посібник враховує можливі ризики та пропонує відповідні рекомендації щодо побудови процесів та змін до законодавства.
Станіслав Петренко, начальник відділу Департаменту війни Офісу Генерального прокурора України зазначив: докази з поля бою мають реальну юридичну силу і можуть бути використані. Як зазначив Станіслав, спостереження за роботою прокуратур АР Крим, Донецької та Луганської областей, які розпочали розслідування ще до повномасштабного вторгнення, а також досвід на дистанції з 2022 до 2026 року демонструють, що новітні джерела доказування (зокрема інформація, що передається представниками з відповідних систем силами оборони, OSINT-відомості, зйомка з дронів) працюють.

Іван Дулкай та Станіслав Петренко
Iван Дулкай, старший слідчий Головного слідчого управління Національної поліції України вважає, що Посібник є важливим і корисним для роботи правоохоронних органів. На його думку, докази з поля бою є змістовними матеріалами, які дозволяють встановити хронологію як окремих локальних інцидентів, так і масштабних подій з розвитком бойових дій за певний період. Іван Дулкай наголосив, що поточна ситуація вимагає налагодження належної взаємодії з військовими, які мали б бути закріплені законодавчо.
Посібник вже був презентований слухачам і викладачам Академії Служби безпеки України. До кінця 2026 року заплановані презентації й у інших відомчих навчальних закладах.
Read next
Статті
Голос українців має бути почутий
Оригінал цього листа було опубліковано у відкритому живому архіві наших партнерів Європейського центру конституційних прав та прав людини (ECCHR, Німеччина) в травні 2026 року. Ця рубрика була запроваджена для того, щоб ділитись особистими враженнями та історіями співробітників і партнерів ECCHR про проєкти, над якими вони працюють, про несправедливості й обставини, з якими вони стикаються та про світ, який вони собі уявляють. Це щирі роздуми в листах до колег, союзників і всього світу.
Полонених судять як терористів. Що відбувається з українськими військовими, яких захопили на Курщині
Скільки українців росіяни полонили на Курщині – приховано у тумані війни, в якому можна місяцами вважати захисника зниклим безвісти і раптом знайти його фото на телеграм-каналах серед зображень інших полонених. Або навпаки – щодня шукати там бодай якусь згадку про рідну людину, але одного дня отримати страшну звістку про її загибель.
Статті
Практика ЄСПЛ у справах щодо наслідків збройного конфлікту на території України: затримання на ЧАЕС українських військових
На початку повномасштабного вторгнення однією з цілей російських військових стала територія Чорнобильської атомної електростанції (ЧАЕС). Вже в лютому збройні сили РФ зайняли контроль над станцією та затримали всіх, хто перебував там: як співробітників, які відповідали за функціонування самої станції, так і військових Національної Гвардії України, що здійснювали охорону об’єкта.