Ми надалі представляли інтереси постраждалих від найтяжчих злочинів у стратегічних судових справах та посилювати їхній голос у різних юрисдикціях і на міжнародних майданчиках, а також взаємодіяти з іншими міжнародними механізмами та здійснювати адвокацію у межах конкретних справ.
Після міждержавного рішення Європейського суду з прав людини, ухваленого у 2025 році, Суд почав опрацьовувати тисячі індивідуальних скарг. Станом на сьогодні ULAG має понад 180 справ у провадженні ЄСПЛ — 16 із них були комуніковані у 2025 році, і цього року очікується значно більше.
Втім, минулого року посилилася тривожна тенденція: хоча юридичне представництво інтересів та стратегічна судова практика є важливим для постраждалих від найтяжчих злочинів, забезпечувати сталість цієї роботи стає дедалі складніше через зниження інтересу донорів до цього напряму.
Окрім судової роботи, ми прагнули забезпечити змістовну участь постраждалих у дискусіях та адвокаційних процесах, пов’язаних із правосуддям.
Однією з ініціатив у цьому напрямі стала Гаазька Делегація. У партнерстві з REDRESS ми залучили представників організацій постраждалих до адвокації у сфері міжнародного правосуддя через серію підготовчих зустрічей, присвячених механізмам правосуддя та адвокаційній стратегії, кульмінацією яких стала адвокаційна поїздка до Гааги у жовтні. Учасники зустрілися з органами МКС, представниками делегацій країн та Реєстру збитків для України, після чого ми продовжили координацію спільних адвокаційних зусиль.

Ми також продовжували ініціювати та підтримувати дискусії, робочі групи, процеси реформ, адвокаційні та інші ініціативи, спрямовані на посилення та захист механізмів правосуддя як на національному, так і на міжнародному рівнях.
Наприкінці 2025 року ми досягли результатів по кількох напрямах, про які раніше розповідали небагато.
Для розвитку практики використання доказів з поля бою в Україні, ми завершили підготовку Посібника “Використання доказів з поля бою у справах про найтяжчі міжнародні злочини”. Розроблений у співпраці з LexPat Global Services, цей посібник присвячений тому, як слідчі, прокурори та військові можуть ефективніше координувати свою роботу з доказами з поля бою. Спираючись на український контекст, посібник рекомендує належні практики, що ґрунтуються на міжнародному праві та міжнародному досвіді, і пропонує комплексний підхід до використання таких доказів у контексті зміцнення міжнародного правосуддя та покращення дотримання міжнародного гуманітарного права. Публічна презентація та поширення Посібника серед відповідних стейкхолдерів заплановані на першу половину 2026 року.
27–28 листопада ми спільно з Coalition for the ICC організували дводенний воркшоп “У пошуках комплексного правосуддя для України: роль МКС у загальній архітектурі правосуддя”. Захід об’єднав представників громадянського суспільства, міжнародних та українських експертів, представників МКС і українських державних органів для ґрунтовного обговорення архітектури правосуддя — від національної спроможності та участі потерпілих до співпраці з МКС і гарантій права на справедливий суд.

У грудні в Києві було презентовано звіт “Protecting victims of international crimes in criminal proceedings in Ukraine: international experience and national priorities” за участі понад 120 учасників. У звіті порушується проблема, виявлена через досвід стратегічного судового представництва та правовий аналіз: чинна система захисту потерпілих і свідків у кримінальному провадженні в Україні не була створена з урахуванням специфіки справ про тяжкі міжнародні злочини. Досвід постраждалих у кримінальному процесі, зокрема системний захист потерпілих і свідків, потребує вдосконалення через нове законодавство, зміни до Кримінального процесуального кодексу та впровадження нових практик — зокрема механізмів оцінки ризиків — відповідно до стандартів ЄС.

На концептуальному рівні ми й надалі вважаємо, що гібридна взаємодія може суттєво посилити спроможність України та підвищити якість процесів правосуддя. З огляду на створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України, а також уже наявне широке залучення міжнародних експертів-правників на рівні слідства та прокуратури на національному рівні, ми зосереджуємося на тому, щоб наявна змішана співпраця була належно впроваджена та відповідала потребам постраждалих.
Численні зміни, необхідні на рівні законодавства, інституцій та політик потребують комплексного підходу та сталої політичної волі — на рівні державної політики щодо правосуддя за найтяжчі злочини. Разом із партнерами та іншими стейкхолдерами ми вже розпочали підготовчу роботу для формування змістовного бачення у цій сфері у 2026 року.
Ми ділилися власним досвідом та знаннями через публікації, експертні заходи та участь у міжнародних дискусіях щодо відповідальності за найтяжчі злочини — в рамках нашого прагнення робити внесок у ширший дискурс про міжнародне правосуддя.
Ми також вкладали в розвиток ULAG як організації: прийняли ключові внутрішні політики, зміцнили структуру врядування відповідно до принципів належного управління та здійснили інші кроки для забезпечення сталості й розвитку цієї роботи в довгостроковій перспективі.
У 2026 році ми продовжимо працювати за всіма згаданими напрямами, зокрема у сфері стратегічних справ (з урахуванням зростаючого навантаження у справах ЄСПЛ та цільової адвокації у межах конкретних справ); поглибленої роботи над державною політикою та поточними реформами — зокрема у межах європейської інтеграції та інших міжнародних і національних процесів; і надалі докладатимемо зусиль для того, щоб питання відповідальності не ставало предметом політичного торгу, а також виступаючи за більш сильні та активні механізми правосуддя.
Ми залишаємося відданими цій роботі та вдячні партнерам і всім, хто підтримує нас і робить її можливою.
Читайте повний річний звіт за посиланням: https://ulag.org.ua/uk/reports-and-materials/ulag-annual-report-2025/
Read next
Статті
Голос українців має бути почутий
Оригінал цього листа було опубліковано у відкритому живому архіві наших партнерів Європейського центру конституційних прав та прав людини (ECCHR, Німеччина) в травні 2026 року. Ця рубрика була запроваджена для того, щоб ділитись особистими враженнями та історіями співробітників і партнерів ECCHR про проєкти, над якими вони працюють, про несправедливості й обставини, з якими вони стикаються та про світ, який вони собі уявляють. Це щирі роздуми в листах до колег, союзників і всього світу.
Полонених судять як терористів. Що відбувається з українськими військовими, яких захопили на Курщині
Скільки українців росіяни полонили на Курщині – приховано у тумані війни, в якому можна місяцами вважати захисника зниклим безвісти і раптом знайти його фото на телеграм-каналах серед зображень інших полонених. Або навпаки – щодня шукати там бодай якусь згадку про рідну людину, але одного дня отримати страшну звістку про її загибель.
Статті
Практика ЄСПЛ у справах щодо наслідків збройного конфлікту на території України: затримання на ЧАЕС українських військових
На початку повномасштабного вторгнення однією з цілей російських військових стала територія Чорнобильської атомної електростанції (ЧАЕС). Вже в лютому збройні сили РФ зайняли контроль над станцією та затримали всіх, хто перебував там: як співробітників, які відповідали за функціонування самої станції, так і військових Національної Гвардії України, що здійснювали охорону об’єкта.