Україні потрібна державна політика щодо найтяжчих міжнародних злочинів: ULAG на конференції U4J та Міністерській зустрічі Діалогової групи

7 травня 2026 року у Києві пройшла 9-та конференція United for Justice — міжнародна конференція високого рівня з питань міжнародного правосуддя та притягнення до відповідальності, яка цього року була присвячена відповідальності за злочини проти цивільного населення. Разом із нею пройшла третя щорічна Міністерська зустріч Діалогової групи з питань відповідальності за злочини проти України, організованої спільно Офісом Генерального прокурора України та Урядом Нідерландів. Захід об'єднав національні органи влади, міжнародні інституції, громадянське суспільство та уцілілих задля просування відповідальності за злочини, вчинені під час війни Росії проти України.

Основними темами Міністерської зустрічі стали гармонізація національного законодавства з міжнародними стандартами та стратегія розслідування і переслідування міжнародних злочинів. Як співголови Напряму 4 (Громадянське суспільство) Діалогової групи, ULAG долучилась до змістовної підготовки зустрічі — зокрема до спільних Рекомендацій Діалогової групи щодо питань тематики панелей.

Аліна Павлюк, координаторка адвокатів та аналітикиня ULAG, брала участь як спікерка у другій панельній дискусії, де наголосила на необхідності послідовної державної політики у сфері правосуддя та відповідальності за найтяжчі злочини.

Збройний конфлікт, що триває з 2014 року, мав наслідком величезний масив задокументованих порушень. Україна має виробити підхід, який консолідує розрізнені процеси та враховуватиме масштаб та системні патерни вчинених злочинів, та не дозволить паралізувати систему через намагання реагувати на кожен окремий інцидент.

Аліна наголосила, що у центрі цієї системи мають бути постраждалі та належне визнання їхньої мужності у боротьбі за правосуддя за вчинені щодо них злочини. Якісна взаємодія з уцілілими, що дає простір їхнім голосам, є необхідною умовою досягнення реального правосуддя, що відповідає потребам постраждалих. Що більш поверхневою є така взаємодія, то менш імовірно, що вони продовжуватимуть брати участь у процесах правосуддя, як свідчить практика з 2014 року.

Окремі органи формують власне стратегічне бачення, однак цього недостатньо. Стала участь усіх стейкголдерів — а не лише найбільш мотивованих, — узгоджена міжвідомча комунікація, скоординовані стратегії розслідування, спільне розуміння пріоритетів, а також забезпечення необхідної інституційної та законодавчої бази — все це вимагає усвідомлення та закріплення на загальнодержавному рівні.

«Поряд із тим, що окремі органи визначають, які факти, злочини та розслідування є найбільш нагальними та пріоритетними, сама держава повинна пріоритезувати правосуддя за найтяжчі міжнародні злочини». — Аліна Павлюк.

Державна політика як потреба прозвучала і під час першої панелі, присвяченої гармонізації українського законодавства. Онисія Синюк із Центр прав людини ZMINA наголосила, що питання злочинів проти людяності, підтримки потерпілих, пріоритезації проваджень і реформування законодавства не можуть вирішуватися ізольовано одне від одного. Потрібна скоординована система та чітке розуміння спільної мети.

Розробка та прийняття державної політики щодо міжнародних злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту, потребуватиме значних зусиль і — що ще важливіше — сильної політичної волі. Тому особливо важливо, що ця тема порушується на заході високого рівня. Разом із партнерами ULAG працює над формуванням змістовного бачення, яке, сподіваємось, допоможе задати конкретних рамок цій дискусії.