Україна майже ратифікувала Римський статут: що треба зробити для повноцінної ратифікації?

Президент України підписав закон про ратифікацію Римського статуту! Що залишилось для повноцінної ратифікації, яка захистить постраждалих та посилить систему міжнародного правосуддя для України і світу?

1. Якнайшвидше прийняти закон про імплементацію Статуту.

Відповідно до тексту закону про ратифікацію, він набуває чинності одночасно із законом “Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України у зв’язку з ратифікацією Римського статуту Міжнародного кримінального суду та поправок до нього".

Усвідомлюємо, що його положення не ідеальні, але обумовлені обстановкою а тому закликаємо владу найближчим часом запустити розробку подальших змін до законодавства, щоб у повній мірі гармонізувати його із Римським статутом.

2. Офіційно передати ратифікаційні інструменти на зберігання Генеральному секретарю ООН.

За Римським статутом, ратифікація вступає в силу у перший день місяця за сплином 60-ти днів після передання на зберігання ратифікаційних інструментів.

Якщо зробимо це до кінця вересня, Україна зможе взяти участь в Асамблеї країн-учасниць Римського статуту вже цього року в грудні. Однак передати інструменти на зберігання можемо лише після прийняття та набрання чинності закону про імплементацію (про це вище вже згадували).

Важливо, що офіційно ратифікація набуде чинності саме за цією процедурою, самого прийняття та підписання закону на національному рівні для цього недостатньо.

3. Підтримувати ідею ратифікацію до офіційного завершення процедури.

Оскільки процес займе певний час, важливо й надалі протистояти міфамтам та маніпуляціям щодо роботи МКС в Україні.

Зокрема, один із основних аргументів був спротив з боку військових. Разом із Соціологічною групою Рейтинг ми опитали діючих військових про їхнє ставлення до МКС та ратифікації.

71% підтримує ратифікацію Римського статуту. Більшість також вважає, що рішення про ратифікацію має відбуватись на основі суспільної думки. Національне ж опитування, яке ми проводили двічі в кінці 2022 року, близько 80% підтримують ратифікацію.

4. Не застосовувати статтю 124 Римського статуту – положення про обмеження юрисдикції Суду щодо воєнних злочинів, якщо вони вчиняються українськими громадянами протягом 7-ми років після ратифікації.

Ми можемо це зробити. Хоч положення про статтю 124 є в законі про ратифікацію, для застосування статті, потрібно подати до ООН декларацію разом із ратифікаційними інструментами.

Раніше ми вже писали про пов’язані з цією статтею ризики. І усвідомлюємо, що з’явилась ця ідея через острах спротиву з боку військових, заснований на неправдивих упередженнях про роботи МКС.

Проте найважливіше – в її застосуванні немає потреби.

Якщо хочемо убезпечити наших громадян від переслідування з боку МКС, варто продемонструвати, що можемо якісно це зробити на національному рівні. Суд діє за принципом комплементарності – доповнює зусилля держави там, де вона не може або не хоче цього робити.

Україна змінилась, ми прагнемо справедливого покарання за найтяжчі злочини, впроваджуємо системні активності з дотримання військовими норм міжнародного гуманітарного права, а також стали більш свідомими того, що справжнє правосуддя не може бути “в один бік”.

Більшість військових підтримують ратифікацію РС, водночас усвідомлюючи, що МКС вже може переслідувати вище військове командування України й без ратифікації (58% обрали цей варіант відповіді). Більшість також вважають, що саме покарання винних у найтяжчих злочинах має бути пріорітетом для влади та суспільства. Це – пріоритет й для українського суспільства, згідно з нац. опитуванням.

Про готовність до всебічного правосуддя свідчить також й те, що 87% опитаних військових готові підтримати розслідування найтяжчих злочинів, вчинених українським військовим керівництвом, заради можливості притягнення до відповідальності керівництва РФ.

Тож, можливо, стаття 124 – вимушений компроміс, але із “вчорашньою” Україною, а не з тією, що є сьогодні. Сьогодні, в День Незалежності, Президент підписав закон про ратифікацію. Щоб зробити цю подію по-справжньому символічною, маємо відмовитись від застосування статті 124, надавши перевагу постраждалим та правосуддю, а не упередженням та політичним маніпуляціям.