Нератифікація Римського статуту є насамперед явним індикатором браку політичної волі. Міжнародні партнери є ключем до прийняття рішення про ратифікацію. Однак щоб перетворити це на реальність, вони мають змінити підхід у комунікації цього питання з українською владою.
Арьє Мора, менеджер з адвокації та комунікацій ULAG, виступив на брифінгу для представників посольств та міжнародних організацій щодо важливості ратифікації Римського статуту. Захід відбувся 22 листопада і був організований Центром Громадянських Свобод (ЦГС) за підтримки його партнерів USAID, організацій-членів Ініціативи Трибунал для Путіна та Коаліції “Україна. 5 ранку”.
Арьє був у панелі з провідними українськими експертами: Дмитро Коваль, Truth Hounds (TH); Олександр Павліченко, Українська Гельсінська спілка з прав людини (УГСПЛ); Роман Романов, Міжнародний фонд “Відродження” (МФВ) та Володимир Яворський (ЦГС). Олександра Романцова (ЦГС) виступила модератором заходу.
Протягом багатьох років українська влада називала різні причини, чому Римський статут не може бути ратифікований. Однією з найпопулярніших є “опір серед військових щодо ратифікації”. Це твердження, однак, ніколи не обґрунтованим. Дотеперне зрозуміло, а також немає чітких доказів того, хто саме виступає проти, наскільки значний чи впливовий цей голос, і чи існує він взагалі.
Можна припустити, що якась опозиція дійсно існує, але її масштаб і вага завжди лише презюмувались. І міжнародні партнери дотепер майже ніколи не піддають сумніву цю тезу, коли чують її від українських представників влади.
Громадські організації проводили фокус-групи та інтерв’ю з представниками ветеранської спільноти, спитавши їх зокрема й про думку щодо ратифікації Римського статуту. Ідея не викликала спротиву серед військових – всі учасники позитивно ставилися до ратифікації Римського статуту в Україні. Ратифікація, за відгуками опитаних ветеранів та військовослужбовців, має сприяти розслідуванню злочинів, узгодженню законодавства та вступу України до ЄС.
За останні місяці риторика влади змінилась. Вони зазначають, що Україна має адресувати наявні упередження щодо Римського статуту, але поспіх є зайвим, і це питання можна відкласти на період після війни. Андрій Смирнов, Заступник Голови Офісу Президента, заявив, що “Підходити до ратифікації Римського статуту наразі треба обережно, чітко давши відповідь на декілька запитань: навіщо це робити наразі, під час війни без відповідної роз’яснювальної роботи серед військових, що ратифікація не становить для них якихось нових відкриттів. Друге питання – навіщо це Україні”.
Звертаючись до представників посольств та міжнародних організацій, Арьє Мора заявив, що такий підхід відображає очевидний брак політичної волі для прийняття рішення. Український уряд може постійно відкладати ратифікацію, аргументуючи це тим, що зараз не найкращий час і є ризики дестабілізації країни. Водночас не наводиться пояснення, чи є питання Римського статуту настільки суперечливим і потенційно дестабілізуючим, особливо порівняно з іншими факторами, які можуть “розхитати човен”. Наприклад, у вищезгаданому звіті більшість опитаних громадян України підтримують ратифікацію.
“Нам потрібно бути більш наполегливими і ретельними в оцінці позиції влади щодо ратифікації РС і перестати боятися здатися неввічливими. Зараз уряд каже, що ратифікація можлива, але в майбутньому. Це свідчить про зміну риторики від просто використання спротиву військових як цапа-відбувайла. Замість того, щоб презюмувати його існування і вплив, необхідно належним чином оцінити ймовірний опір, а не блокувати процес ратифікації тільки тому, що хтось невизначений і абстрактний не підтримує це рішення”. – каже Арьє Мора.
Єдиний спосіб просунутись в цьому питанні – це чесна розмова між суспільством, міжнародними партнерами та українським урядом. Країни ЄС можуть підштовхнути Україну до ратифікації. Але це ніколи не станеться, доки дискусія не стане більш конкретною, а вимога до змін не буде твердою та чітко сформульованою. Для ЄС, всі члени якого є державами-учасницями Римського статуту, приєднання України до МКС має стати чітким планом дій, а не віддаленою метою.
Фото: ЦГС
Читати далі
Новини
Спільна заява: Постраждалі від збройних конфліктів і масових найтяжчих злочинів в Україні та в усьому світі потребують Міжнародного кримінального суду. Маємо об’єднатись та стати на захист правосуддя
17 липня 2026 року Ми, організації громадянського суспільства, експерти, об’єднання постраждалих і уцілілих, що працюють над забезпеченням правосуддя та відповідальності за злочини, вчинені в ході війни Росії проти України з 2014 року, закликаємо всі держави-учасниці Римського статуту стати на захист Міжнародного кримінального суду (МКС) перед обличчям тиску та санкцій. Адміністрація Сполучених Штатів оголосила кампанію з […]
Статті
Правосуддя та судова реформа в контексті війни Росії проти України
Як змінюється роль юриста в умовах війни? Чи можливо виступати за внутрішні реформи в країні, яка зазнає масових людських втрат, руйнування ключової інфраструктури та вимушеного переселення мільйонів людей? Стівен Метьюз, старший консультант з питань ЗМІ та комунікацій Європейського центру з захисту прав людини (EHRAC), поспілкувався з Надією Волковою, засновницею та директоркою Української юридичної консультативної групи […]
Новини
Парламентська Асамблея ОБСЄ 8-го липня 2026 року прийняла Декларацію із розширеною вимогою звільнити з незаконного російського ув’язнення трьох українських співробітників Спеціальної моніторингової місії
У Декларації та резолюціях 33-ї щорічної сесії Парламентська Асамблея ОБСЄ в Гаазі вкотре засудила триваюче незаконне утримання та незаконне судове переслідування РФ трьох українських співробітників Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні — Дмитра Шабанова, Максима Петрова та Вадима Голди — та закликала до їхнього негайного звільнення. Вони були незаконно затримані у 2022 році та пізніше […]