7-9 липня в Нью-Йорку країни-учасниць Римського статуту розглядали чинне регулювання юрисдикції МКС щодо злочину агресії, а також обговорювали пропозиції Коста-Рики, Німеччини, Сьєрра-Леоне, Словенії та Вануату, яка була подана у квітні цього року. Вона передбачала приведення юрисдикційного режиму МКС щодо злочину агресії у відповідність із повноваженнями, що зараз діють щодо інших найтяжчих злочинів.
Як зазначає Арьє Мора у коментарі для ZMINA, по факту маємо “середній” результат. Цю пропозицію розглянули, однак і не прийняли, і не відхилили. Натомість за прийнятою консенсусом резолюцією країни-учасниці зафіксували прагнення працювати над посиленням юрисдикції МКС щодо злочину агресії, а також провести ще одну конференцію у 2029 році, де, зокрема, розглянути зазначену вище пропозицію. Найгірший варіант був би, якби цю пропозицію відхилили та не визначили жодних нових прагнень, надаючи перевагу тому, як все влаштовано зараз.
Причини такого рішення теж можна побачити у резолюції. Як зазначено у тексті, “багато країн-учасниць вбачають, що існує прогалина у юрисдикції щодо злочину агресії та адвокатують за гармонізацію юрисдикції…”, водночас “інші країни-учасниці вважають, що наявні положення відповідають балансу, що був погоджений у Кампалі…”.
Тож упродовж наступних чотирьох років належить й надалі працювати над посиленням підтримки серед країн-учасниць ідеї розширення повноважень МКС щодо злочину агресії.
Україна теж висловилась на підтримку нових поправок. Важливо, щоб надалі наша держава докладала проактивних зусиль для розширення підтримки та прийняття пропозицій щодо гармонізації юрисдикції МКС щодо злочину агресії у майбутньому.
Читати далі
Статті
Голос українців має бути почутий
Оригінал цього листа було опубліковано у відкритому живому архіві наших партнерів Європейського центру конституційних прав та прав людини (ECCHR, Німеччина) в травні 2026 року. Ця рубрика була запроваджена для того, щоб ділитись особистими враженнями та історіями співробітників і партнерів ECCHR про проєкти, над якими вони працюють, про несправедливості й обставини, з якими вони стикаються та про світ, який вони собі уявляють. Це щирі роздуми в листах до колег, союзників і всього світу.
Полонених судять як терористів. Що відбувається з українськими військовими, яких захопили на Курщині
Скільки українців росіяни полонили на Курщині – приховано у тумані війни, в якому можна місяцами вважати захисника зниклим безвісти і раптом знайти його фото на телеграм-каналах серед зображень інших полонених. Або навпаки – щодня шукати там бодай якусь згадку про рідну людину, але одного дня отримати страшну звістку про її загибель.
Статті
Практика ЄСПЛ у справах щодо наслідків збройного конфлікту на території України: затримання на ЧАЕС українських військових
На початку повномасштабного вторгнення однією з цілей російських військових стала територія Чорнобильської атомної електростанції (ЧАЕС). Вже в лютому збройні сили РФ зайняли контроль над станцією та затримали всіх, хто перебував там: як співробітників, які відповідали за функціонування самої станції, так і військових Національної Гвардії України, що здійснювали охорону об’єкта.
