Звільнення українських співробітників ОБСЄ з неволі Росії має й надалі залишатись пріоритетом для Організації — її органів та країн-учасниць. Досягнення цієї цілі вимагає активної та скоординованої залученості усіх акторів, а також належного включення у цей процес родин Дмитра Шабанова, Максима Петрова та Вадима Голди.
У кінці липня відбулось одразу декілька подій, які варто відзначити у цьому контексті.
Посли Швейцарії, Великобританії, Франції, Німеччини та Фінляндії у ОБСЄ зустрілись із родинами затриманих співробітників. Це була зустріч в рамках ширшого візиту послів понад 20-ти країн-учасниць в Україну.
Пізніше Маргарита Шабанова, дружина Дмитра, також зустрілась із представниками Комісії з питань безпеки та співробітництва в Європі (Гельсінська комісія) — урядовою агенцією США, що покликана сприяти дотриманню Гельсінського заключного акту. Під час візиту, представники Комісії — Джаніс Хелвіг, Нейт Сіблі та Коннор Льюїс — мали зустріч із представниками Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, де зокрема порушувалось питання звільнення цивільних з неволі.
Євгенія Капалкіна, юристка ULAG, яка представляє інтереси родин Дмитра Шабанова та Максима Петрова, та Арьє Мора, адвокаційний менеджер ULAG, долучились до обох зустрічей.

Після зустрічі з послами країн-учасниць ОБСЄ.
Під час них обговорювались конкретні кроки та можливі дії — як на рівні ОБСЄ, так і поза її межами — спрямовані на забезпечення звільнення співробітників та захисту їхніх прав в умовах незаконного засудження та позбавлення волі.
Важливою також є послідовна позиція представників Парламентської асамблеї ОБСЄ. Спецпредставник з питань політичних в’язнів Стів Коен та Спецдоповідач Боріс Діттріх опублікували спільну заяву від 23 липня 2026 року.
У ній вони наголосили на необхідності негайного та безумовного звільнення Дмитра Шабанова, Максима Петрова та Вадима Голди з незаконного тримання в неволі, а також закликали країни-учасниці ОБСЄ докладати всіх можливих зусиль для цього. Вони також відзначили, що дедалі більше парламентських делегацій ОБСЄ закликають посилити зусилля для звільнення затриманих співробітників.
Окремо варто зазначити, що під час зустрічі послів країн-учасниць із Першим заступником керівника Офісу Президента України Сергієм Кислицею одним із питань на порядку денному була потенційна роль ОБСЄ у моніторингу мирних домовленостей.
Наголошуємо, що звільнення Дмитра, Максима та Вадима є необхідною передумовою для запровадження життєздатного та ефективного моніторингу припинення вогню. Україна, ОБСЄ, усі країни-учасниці ОБСЄ та ті, хто зацікавлений у сталому мирі, мають пріоритезувати це питання.
Read next
Статті
Голос українців має бути почутий
Оригінал цього листа було опубліковано у відкритому живому архіві наших партнерів Європейського центру конституційних прав та прав людини (ECCHR, Німеччина) в травні 2026 року. Ця рубрика була запроваджена для того, щоб ділитись особистими враженнями та історіями співробітників і партнерів ECCHR про проєкти, над якими вони працюють, про несправедливості й обставини, з якими вони стикаються та про світ, який вони собі уявляють. Це щирі роздуми в листах до колег, союзників і всього світу.
Полонених судять як терористів. Що відбувається з українськими військовими, яких захопили на Курщині
Скільки українців росіяни полонили на Курщині – приховано у тумані війни, в якому можна місяцами вважати захисника зниклим безвісти і раптом знайти його фото на телеграм-каналах серед зображень інших полонених. Або навпаки – щодня шукати там бодай якусь згадку про рідну людину, але одного дня отримати страшну звістку про її загибель.
Статті
Практика ЄСПЛ у справах щодо наслідків збройного конфлікту на території України: затримання на ЧАЕС українських військових
На початку повномасштабного вторгнення однією з цілей російських військових стала територія Чорнобильської атомної електростанції (ЧАЕС). Вже в лютому збройні сили РФ зайняли контроль над станцією та затримали всіх, хто перебував там: як співробітників, які відповідали за функціонування самої станції, так і військових Національної Гвардії України, що здійснювали охорону об’єкта.