Круглі столи МКС — Громадянське суспільство 2026: визнання проблем і пошук шляхів на підтримку Суду

8-12 червня 2026 року, Гаага, Нідерланди

ULAG взяла участь у щорічних Круглих столів МКС–СІСС в Гаазі, які відбулись 8-12 червня 2026 року. Це тижнева серія закритих зустрічей, які об’єднують топ представників Міжнародного кримінального суду (МКС) та представників організацій громадянського суспільства з усього світу. 

Захід, спільно організований Судом та Коаліцією за Міжнародний кримінальний суд (СІСС) — це одна з небагатьох структурованих можливостей, які щороку дозволяють неурядовим організаціям безпосередньо й відкрито спілкуватися з Президією, Офісом Прокурора (ОП), Секретаріатом та Цільовим фондом для потерпілих (Цільовий фонд) про пріоритети, виклики і напрями удосконалення роботи Суду.

Цьогорічна зустріч відбулася на тлі надзвичайно складної ситуації для МКС, що знайшло відображення у дискусіях. ULAG мала змогу не лише взяти участь у повній програмі тематичних сесій та брифінгів щодо ситуацій в окремих країнах, а й співмодерувати сесію, присвячену ситуації в Україні — роль, яку ми з радістю прийняли з огляду на масштаб і значення цього розслідування.

Відкриття 

Круглі столи розпочалися 8 червня вітальними словами Президента МКС судді Томоко Акане, заступника Прокурора Маме Мандіає Ньянга, Секретаря Освальдо Завали Гілера та Директорки СІСС Алісон Сміт. Згодом відбулася інтерактивна сесія з Президією та Секретаріатом, обмін думками із заступниками Прокурора, а також окрема сесія за участі ЦФП.

Загальний тон дискусій був відвертим, особливо щодо масштабу тиску, з яким нині стикається Суд. Посадовці говорили про сукупний вплив дедалі жорсткіших односторонніх  санкцій та іноземних кримінальних проваджень, спрямованих проти персоналу Суду, а також про другу масштабну кібератаку на системи МКС та подальшу ерозію співпраці з боку держав, включно з окремими нещодавніми (й очікуваними) оголошеннями про вихід країн із системи Римського статуту. Водночас представники МКС підкреслили, що Суд зберігає інституційну стійкість. Зокрема, звернули увагу на нещодавні підтвердження обвинувачень і поточні процедури репарацій — і наголосили, що діалог з громадянським суспільством в таких умовах набуває ще більшої важливості.

Санкції та примусові заходи проти Суду

Тема санкцій домінувала в обговореннях протягом усього тижня. 

На початку 2025 року США за допомогою указу президента запровадили заморожування активів, заборони на в’їзд та інші санкції проти дедалі більшої кількості посадовців МКС, суддів і заступників Прокурора, спеціального доповідача ООН, а також палестинських організацій громадянського суспільства — все це у відповідь на розслідування Суду, пов’язані з Ізраїлем і Палестиною. Нещодавно санкції поширилися ще на двох суддів Апеляційної палати, на додаток до дев’яти інших раніше визначених представників МКС. Окремо, російська влада відкрила кримінальні провадження та видала ордери на арешт високопосадовців МКС у зв’язку з розслідуванням щодо України.

Кілька НУО скористалися Круглими столами, щоб поставити керівництву МКС питання: чому Суд не засудив санкції проти партнерів з громадянського суспільства більш рішуче та публічно; чи можна, зокрема, задіяти такі інструменти, як блокуючі статути Європейського Союзу — щоб захистити і Суд, і організації, які підтримують його роботу. 

Секретаріат та Офіс Прокурора визнали фінансові й операційні наслідки санкцій (від зміни програмного забезпечення та постачальників до обмежень у подорожах і банківських операціях), і водночас зазначили, що відповідь має бути послідовною та скоординованою з державами, а не фрагментарною. Представники громадянського суспільства чітко заявили, що солідарність — з боку держав, системи ООН та самих НУО — буде необхідною умовою для того, щоб Суд та його партнери пережили цей період.

25-а сесія Асамблеї держав-учасниць

Питання про місце проведення Асамблеї держав-учасниць (Асамблея) неодноразово й гостро звучало протягом усього тижня. Відповідно до Римського статуту, Асамблея може проводити засідання або в місці розташування Суду в Гаазі, або в штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку. Багато присутніх НУО наполягали на тому, що з огляду на санкційне середовище та практичні й символічні труднощі проведення засідання в США, цьогорічну 25-ту сесію — заплановану на 7–17 грудня 2026 року в штаб-квартирі ООН — слід натомість провести в Гаазі.

Ідея проведення повної сесії в Нью-Йорку пов’язана з практичними труднощами: повідомлялося про відмову посадовцям МКС у візах, необхідних для особистого інформування органів ООН, а також про ширші обмеження на в’їзд до США, що зачіпають громадян кількох країн, де МКС розслідує ситуації. Очікується, що постраждає й участь громадянського суспільства — через обмежений доступ і ризик того, що людям відмовлять у в’їзді, депортують, внесуть до чорних списків або переслідуватимуть в інший спосіб, — а це фактично виключить багато організацій громадянського суспільства (ОГС) з участі в сесії.

Ситуацію ускладнює додатковий чинник: саме на 25-й сесії держави-учасниці мають обрати шістьох нових суддів МКС, які обійматимуть посади протягом дев’яти років, починаючи з 2027-го. Вибори вважаються однією з найважливіших управлінських функцій Асамблеї, оскільки вони формують склад і незалежність суддівського корпусу майже на десятиліття. Громадянське суспільство традиційно відіграє активну роль у цьому процесі — зокрема через публічні круглі столи з кандидатами, внесок у процедуру перевірки та моніторинг процесу висування кандидатур. Обмеження або ускладнення можливості громадянського суспільства спостерігати за цьогорічними виборами та брати в них участь стало окремим приводом для занепокоєння.

Зважаючи на це, однією з обговорюваних пропозицій було розділити сесію: провести вибори суддів у Нью-Йорку, де кожна держава-учасниця вже має представництво при ООН, а решту предметних обговорень Асамблеї — зокрема загальні дебати, переговори щодо бюджету та тематичні резолюції — провести в Гаазі. Ця модель, разом із варіантом повного перенесення до Гааги, також була офіційно запропонована Коаліцією за Міжнародний кримінальний суд як спосіб убезпечити змістовну й безпечну участь громадянського суспільства в Асамблеї.

Додаткового значення цьогорічним виборам надає факт, що Україна (яка стала 125-ю державою-учасницею МКС 1 січня 2025 року) вперше в своїй історії висунула кандидата на суддівську посаду: суддю Верховного Суду Лева Кишакевича, а резервним кандидатом номіновано експертку з міжнародного кримінального права Оксану Сенаторову. Для держави-учасниці, на території якої відбувається розслідування МКС з 2022 року і щодо ситуації в якій Суд видав гучні ордери на арешт, ця номінація надає особливої ваги й публічної уваги питанню про те, де і як проводитимуться цьогорічні вибори. А також — чи зможуть громадянське суспільство та постраждалі громади на рівних умовах стежити за цим процесом.

Дисциплінарне провадження щодо Прокурора

Окремо від дискусії щодо місця проведення Асамблеї, безпрецедентна подія визначила значну частину тижня: 8 червня 2026 року Бюро Асамблеї ухвалило рішення відсторонити Прокурора Каріма Хана від виконання обов’язків до завершення дисциплінарного провадження, розпочатого за результатами тривалого розслідування звинувачень у неналежній поведінці сексуального характеру, а також скликати спеціальну сесію повного складу Асамблеї (125 держав-учасниць) для ухвалення остаточного рішення. Ця спеціальна сесія відбулася 24 липня 2026 року в Нью-Йорку і завершилася звільненням Каріма Хана з посади за рішенням більшості держав-учасниць.

Звинувачення проти Прокурора Хана та процес навколо них стали наскрізною темою протягом усього тижня, яка особливо відверто обговорювалася під час четвергової зустрічі із Секретаріатом Асамблеї держав-учасниць.

Учасники почули, що Cекретаріат Асамблеї — хронічно недофінансований і, за власним визнанням, перевантажений орган — був змушений організовувати безпрецедентний для системи Римського статуту дисциплінарний процес. Посадовці наголосили, що сам процес мав залишатися конфіденційним за задумом, що пан Хан має право на належну правову процедуру і що результат не слід прогнозувати до голосування Асамблеї. Однак витік частини інформації в медіа спричинив значну політизацію ситуації. Це, в свою чергу,  могло мимовільно вплинути на результат голосування в Нью-Йорку.

Переговори щодо бюджету

Переговори щодо бюджету залишаються одним із найважливіших — хоча й найменш помітних — напрямів боротьби за спроможність Суду здійснювати правосуддя. Посадовці Президії, Офісу Прокурора, Секретаріату та Цільового фонду одностайно наголосили, що цьогорічний запит навмисно залишається консервативним, зумовленим як реаліями, з якими стикаються держави-учасниці, так і власними потребами Суду і дедалі більшою мірою покривається витратами, безпосередньо пов’язаними із санкційним середовищем: кібербезпекою, забезпеченням безперервності діяльності та захистом операційної незалежності Суду.

Кілька держав-учасниць продовжують наполягати на підході «нульового номінального зростання» бюджету Суду — довготривалому протиріччі між дедалі ширшим переліком справ Суду (нині це понад 17 активних ситуацій — від України та Палестини до Судану, Венесуели та Філіппін) та небажанням держав розширювати його ресурси. НУО на Круглих столах, як і в попередні роки, попередили, що незмінний або фактично скорочений у реальності бюджет ризикує підірвати права постраждалих, судову діяльність та рівність можливостей сторони захисту — саме тоді, коли від Суду вимагають робити більше за менших ресурсів. Тепер, коли Україна та Вірменія приєдналися до МКС, вони мають голос, яким можуть скористатися для просування позитивних змін у цьому питанні.

Брифінги щодо ситуацій у країнах

Значна частина тижня була присвячена брифінгам щодо конкретних ситуацій, які проходили за однаковим форматом: презентація Офісу Прокурора, Секретаріату та, у відповідних випадках, Цільового фонду щодо стану операцій і ключових викликів, після чого — виступи визначених представників громадянського суспільства та відкритий обмін думками. 

Протягом тижня Круглі столи охопили ситуації на Філіппінах, у Демократичній Республіці Конго, Венесуелі, Афганістані, Центральноафриканській Республіці, Державі Палестина, Україні, Бангладеш/М’янмі, Дарфурі (Судан) та Лівії. Також відбулись окремі сесії щодо питань потерпілих, співпраці та відмови від співпраці, захисту та загроз Суду.

ULAG співмодерувала сесію щодо України, на якій Офіс Прокурора та Цільового фонду представили стан поточних розслідувань і планування програм допомоги постраждалим. Представники громадянського суспільства зі свого боку порушили питання щодо темпів роботи над притягненням до відповідальності, взаємодії з потерпілими в умовах активного конфлікту, а також зв’язку між роботою МКС і новоствореним Спеціальним трибуналом щодо злочину агресії проти України. Це стало вагомим нагадуванням про те, скільки координації — між Судом, державами та громадянським суспільством — потрібно для того, щоб зберегти динаміку зусиль з притягнення до відповідальності навіть тоді, коли увага переключається на інші кризи.

Підсумки

Тиждень завершився  12 червня, сесією зі зворотним зв’язком, на якій НУО відверто висловилися щодо формату та змісту самих Круглих столів, перед офіційним закриттям зустрічі.

Для ULAG ключовими подіями, за якими варто стежити в другій половині 2026 року, є: кампанія санкцій проти Суду, яка не демонструє жодних ознак послаблення; наслідки дисциплінарного провадження та звільнення Прокурора Хана з посади; а також рішення, які держави-учасниці ухвалять пізніше цього року щодо місця проведення, формату та бюджету Асамблеї — вони багато скажуть про відданість держав-учасниць незалежності Суду та змістовній участі громадянського суспільства й потерпілих, у момент, коли обидва ці аспекти випробовуються серйозніше, ніж будь-коли за всю історію Суду.

Що далі 

Міжнародний кримінальний суд переживає один із найскладніших періодів у своїй історії. З одного боку, він знаходиться під зовнішнім тиском — санкціями, іноземними кримінальними провадженнями проти своїх посадовців, кібератаками та відмовою від співпраці серед держав-учасниць. З іншого — під внутрішньою напругою від безпрецедентного дисциплінарного процесу на найвищому рівні Офісу Прокурора до хронічного недофінансування ключових функцій. Ці виклики посилюють одне одного саме тоді, коли обсяг справ Суду та сподівання, які покладають на нього постраждалі, є найбільшими за весь час.

Варто нагадати, що організації громадянського суспільства відіграли ключову роль у створенні Римського статуту і залишаються незамінними для функціонування Суду протягом понад двох десятиліть — від сприяння доступу потерпілих до правосуддя до моніторингу співпраці та відмови від неї, а також забезпечення доброчесності виборів суддів та прокурорів. Суд має пережити цей період та продовжити виконувати свій мандат, роль, яку він відіграє, є нині більш необхідною, ніж будь-коли. Тому вкрай важливо, щоб організації громадянського суспільства, національні коаліції та всі партнери в межах Коаліції за Міжнародний кримінальний суд залишалися залученими, відкрито виступали на захист незалежності Суду та потерпілих, яким він служить, і продовжували вимагати від Суду та його держав-учасниць дотримання найвищих стандартів підзвітності, прозорості й підтримки. Виживання Суду та його здатність здійснювати правосуддя залежать саме від цього.

ULAG і надалі уважно стежитиме за цими подіями і використовуватиме свій голос, разом із партнерами в межах Коаліції за Міжнародний кримінальний суд, щоб боротися за Суд, який залишатиметься незалежним, належно забезпеченим ресурсами та відповідальним перед постраждалими, заради яких він існує.