Військовослужбовці НГУ, затримані на території Чорнобильської АЕС збройними формуваннями РФ

Загальний опис справи

На початку повномасштабного вторгнення, а саме 24 лютого 2022 року Збройні сили РФ встановили контроль над територією Чорнобильської атомної електростанції. На момент захоплення на об’єкті перебували як цивільні працівники, відповідальні за його функціонування, так і військовослужбовці Національної гвардії України, які здійснювали охорону об’єкта підвищеної небезпеки.

Усі ці особи були фактично затримані та утримувалися на території станції до кінця березня 2022 року. Далі військовослужбовці НГУ були примусово переміщені на територію Республіки Білорусь, а згодом — до місць несвободи на території РФ (слідчий ізолятор та колонії в Брянській, Тульській та Володимирській областях РФ), де їх утримували протягом тривалого часу (від 8 місяців до 3 років та 7 місяців). 

ULAG представляє інтереси 19 осіб.

Основні порушення

• позбавлення свободи за обставин, що викликають сумніви щодо відповідності гарантіям статті 5 Конвенції (право на свободу та особисту недоторканність), з урахуванням застосовчих норм МГП;
• утримання без належного правового статусу та процесуальних гарантій, передбачених як міжнародним гуманітарним правом, так і правом прав людини;
• незаконне переміщення (етапування через територію третіх держав);
• катування та нелюдське поводження під час утримання.

Наша роль

Представлення інтересів у ЄСПЛ, а також супровід та консультації щодо кримінальних проваджень на національному рівні. 

Стан справи

• національне провадження – Головне слідче управління (ГСУ) СБУ здійснює досудове розслідування за фактами воєнних злочинів (стаття 438 КК України).
• ЄСПЛ – справи комуніковані Судом у 2025 році в межах груп заяв (зокрема, Otroshchenko and others v. Russia and Ukraine №38334/22, Pavlyuk and others v. Russia and Ukraine, №41246/22). У 2026 році представниками заявників подано відповіді на зауваження Урядів та питання Суду щодо застосування статей  статей 3 (заборона катування), 5 (право на свободу та особисту недоторканність), 13 (право на ефективний засіб правового захисту) Конвенції.

Примітки

Вказана категорія справ є показовою з точки зору складної взаємодії норм міжнародного гуманітарного права та міжнародного права прав людини. Ключовим питанням є визначення меж застосування гарантій статті 5 Конвенції до осіб, які формально можуть розглядатися як військовополонені. Особливу увагу приділено факту захоплення військовослужбовців, які виконували функції охорони об’єкта підвищеної ядерної небезпеки та не брали участі у бойових діях у класичному розумінні. Це підкреслює необхідність індивідуалізованої оцінки їхнього статусу та застосованих гарантій. 

У ширшому контексті ці справи можуть бути важливими для подальшого розвитку підходів ЄСПЛ після рішення у справі Україна та Нідерланди проти РФ (2025) щодо інтеграції стандартів МГП у систему Конвенції.