Солідарність під тиском: ULAG на 24-й Асамблеї держав-учасниць

Аліна Павлюк, координаторка адвокатів та аналітикиня ULAG, взяла участь у 24-й Асамблеї держав-учасниць Римського статуту, щоб долучитися до обговорення роботи Міжнародного кримінального суду (МКС) щодо України, захисту МКС, питань відмови держав від співпраці, виходу з системи Римського статуту, прав постраждалих та інших тем, пов'язаних з МКС та міжнародним правосуддям за найтяжчі злочини, скоєні в Україні.

На початку цього місяця міжнародна юридична спільнота зібралася в Гаазі на 24-й сесії Асамблеї держав-учасниць Римського статуту. Цьогорічна Асамблея відбулася на тлі безпрецедентних викликів – від індивідуальних санкцій та інших форм атак на фоні погроз ввести інституційні санкції проти всього Суду, до послаблення співпраці з боку країн та універсальності МКС.

Координаторка адвокатів та аналітикиня ULAG Аліна Павлюк взяла участь у низці заходів в рамках Асамблеї, щоб сприяти створенню стійкої, інклюзивної та здатної ефективно забезпечити відповідальність архітектури правосуддя.

Як раніше зазначали, цього року солідарність навколо ідеї підтримки Суду та забезпечення його стійкості була більш помітною.

Однак деякі критичні загрози не тільки залишилися, але й посилилися, навіть майже одразу після проведення Асамблеї. Наприклад, США погрожували Суду додатковими санкціями, якщо МКС не пообіцяє не переслідувати американське керівництво, а згодом наклали санкції на ще 2 суддів МКС.

Дискусії та заходи, в яких ми брали участь на Асамблеї стосувались деяких з ключових проблемних тем для Суду, до роботи над якими ULAG активно долучалася протягом року.

Крізь призму України: захистити МКС

1 грудня ULAG спільно з Центром прав людини ZMINA, Медійною ініціативою за права людини та за підтримки Словенії провели паралельний захід «Крізь призму України: захист МКС зараз для всіх постраждалих від найтяжчих злочинів».

МКС відіграє особливу роль у забезпеченні правосуддя щодо найтяжчих міжнародних злочинів, скоєних під час війни Росії проти України. Важливо й надалі посилювати та підтримувати інші юрисдикції, але вони обмежені у можливості розглядати злочини, що підпадають під мандат МКС.

Водночас виклики, з якими він стикається, зумовлює побоювання, що Суд не зможе підтримувати темп, який він набрав після відкриття розслідування у 2022 році.

Аліна зазначила про значну підтримку, яку держави надали МКС для його роботи по Україні. Хоча така реакція заслуговує на відзнаку, вона також ілюструє, як політичні рішення можуть безпосередньо впливати на хід правосуддя, як на національному рівні, так і стосовно МКС.

«Ми, як представники громадянського суспільства, протягом багатьох років були свідками того, як політичні рішення та позиції можуть або посилити зусилля з притягнення до відповідальності, або залишити постраждалих від найтяжчих злочинів без надії на міжнародне правосуддя».

Спікерки зазначали, що, хоча посадовці МКС пропагують підхід «business as usual», важливо визнати вплив поточної ситуації на Суд та тих, хто з ним співпрацює. Ефективні розслідування, зокрема й в Україні також можуть допомогти продемонструвати, чому підтримувати МКС все ще дуже важливо.

Хоча ми дивились на це питання крізь призму України, потреба у посиленні МКС є глобальною. Досягнення цієї мети вимагає принципової, всебічної та послідовної – а не реактивної та вибіркової – підтримки, насамперед з боку держав-учасниць.

Усунення прогалини щодо злочину агресії

Усунення прогалини в юрисдикції щодо злочину агресії було однією з ключових тем Асамблеї держав-учасниць. Після спеціальної сесії, що відбулася влітку цього року, важливо не втрачати з поля зору це питання і переконатись, що усі застереження в кінцевому підсумку будуть обговорені та адресовані. Інакше відповідальність за агресію залишиться значною мірою недосяжною через наявні обмеження в Римському статуті.

Разом з іншими організаціями громадянського суспільства ULAG виступила співорганізатором паралельного заходу «Злочин агресії після спеціальної сесії: немає правосуддя без юрисдикції».

Україна активно досліджує практичні можливості притягнення до відповідальності за злочин агресії як на національному рівні, так і шляхом створення Спеціального трибуналу для розслідування злочину агресії проти України – насамперед тому, що МКС не може виконати цю функцію в ситуації, що склалась. Однак обидва шляхи демонструють, наскільки складно забезпечити якісне правосуддя за злочин агресії у спосіб, що відповідає міжнародному праву. Ці виклики варіюються від коректної дефініції злочину та його складу у національному законодавстві до вирішення питань імунітету та участі постраждалих, з-поміж іншого.

Аліна Павлюк виступила на паралельному заході та зазначила, що оскільки Україна стала «майданчиком для випробування» різних варіантів правосуддя, досвід, набутий на національному рівні, повинен бути використаний у міжнародній системі. Ця ситуація лише підтверджує необхідність посилення юрисдикції МКС у справах про агресію.

«Уроки та висновки, отримані в процесі створення Спеціального трибуналу, повинні бути використані для посилення юрисдикції МКС щодо злочину агресії та стати практичним вираженням його комплементарного характеру по відношенню до Суду», – заявила Аліна.

Відмова держав від співпраці

Перше в історії пленарне засідання, присвячене відмові від співпраці, підкреслило нагальність виклику, що стоїть перед Судом: зростаюча кількість випадків, коли держави приймають осіб, на яких виписані ордери на арешт МКС, порушуючи свої зобов'язання за Римським статутом.

У своєму виступі під час сесії Аліна наголосила, що за кожним ордером на арешт, виданим Судом, стоять сотні тисяч жертв, які зазнали – і продовжують зазнавати – найтяжчих злочинів. Діями, спрямованими на відмову від співпраці, держави зраджують надії постраждалих на правосуддя і надалі потурає безкарності підозрюваних у воєнних злочинах.

Ці меседжи перегукуються із заявою Коаліції за МКС, яка містить коментар Надії Волкової, директорки ULAG, щодо рішення Таджикистану, держави-учасниці Римського статуту, прийняти Путіна із візитом.

Орієнтир на постраждалих

Під час візиту до Гааги Аліна Павлюк разом з іншими українськими громадськими організаціями зустрілася з представниками Трастового фонду для жертв (TFV) та Секції участі жертв та відшкодування збитків (VPRS).

Ми обговорили можливості співпраці з метою сприяння оцінці програм допомоги, покращення розуміння конкретних прав та сприяння залученню українських постраждалих та їхніх представників до системи МКС.

Рухаючись далі

24-та Асамблея держав-учасниць продемонструвала, що, хоча запит на правосуддя в Україні є вищим ніж будь-коли, міжнародні механізми, покликані її забезпечити, перебувають під значним тиском.

Як члени українського громадянського суспільства, ми повинні й надалі зміцнювати МКС та пересвідчитись, що ця інституція отримує підтримку, необхідну для її функціонування – не тільки для України, але й для всіх постраждалих від найтяжчих злочинів у всьому світі.

Ми приєдналися до заяви, яку виголосила Ганна Рассамахіна з МІПЛ від імені українських організацій громадянського суспільства, та закликали держави-учасниці та інших стейкхолдерів:

• Забезпечити стабільне фінансування МКС;
• Публічно та послідовно захищати незалежність Суду від політичного тиску та нападів;
• Посилити дипломатичну підтримку МКС, зокрема в контексті виходу країн з системи Римського статуту та інших загроз, з якими стикається Суд;
• Забезпечити виконання зобов'язань щодо арешту та ефективно реагувати на випадки відмови країн від співпраці;
• Підтримувати подальшу якісну роботу Суду по ситуації в Україні, з огляду на унікальну здатність Суду переслідувати найбільш відповідальних осіб;
• Сприяти взаємній комплементарності та координації між МКС та іншими механізмами притягнення до відповідальності;
• Підтримувати правосуддя, орієнтоване на постраждалих, включаючи значущу участь та комунікацію з постраждалими.