З моменту оприлюднення Коаліцією за Міжнародний кримінальний суд заяви із закликом не приймати Володимира Путіна в Таджикистані, візит все ж відбувся. Це ще один випадок порушення державою-учасницею Римського статуту своїх зобов’язань щодо співпраці з МКС.
Незважаючи на це, заява – і коментар Надії Волкової в ній – залишається актуальною: тих, на кого видані ордери на арешт МКС, потрібно заарештовувати, а не давати можливість вільно пересуватись по світу, і вже точно не з дозволу держав-учасниць.
Для постраждалих від найтяжчих злочинів, вчинених під час війни Росії проти України, Міжнародний кримінальний суд залишається ключовим механізмом забезпечення відповідальності російського керівництва. Ордер на арешт МКС — переконливе визнання того, що Володимир Путін може бути відповідальним за незаконну депортацію українських дітей — досі значною мірою заважає йому вільно подорожувати світом. Для постраждалих і тих, хто пережив найтяжчі злочини, це зберігає важливу надію на правосуддя, нагадуючи, що, хоча він ще не заарештований, злочинець не може почуватися безкарним.
Прийняття Путіна в Таджикистані означатиме, що держава-учасниця Римського статуту підриває авторитет того самого Суду, який вона зобов’язалася підтримувати. Це також буде зраджуванням тих, хто стали жертвами і продовжують страждати від найтяжчих міжнародних злочинів, при цьому потураючи підозрюваному у воєнних злочинах. Держави повинні заарештовувати, а не приймати з відкритими обіймами міжнародних злочинців.
У світлі Асамблеї країн-учасниць, що відбудеться у грудні 2025 року, саме державам-учасницям МКС, а також самому Суду, належить реагувати на цю проблему, яка набуває все більш системного характеру: минулого року це була Монголія, тепер – Таджикистан.
Відмова від співпраці підриває легітимність Суду і зраджує надію на правосуддя тих, хто зазнав найбільшої кривди.
Read next
Статті
Голос українців має бути почутий
Оригінал цього листа було опубліковано у відкритому живому архіві наших партнерів Європейського центру конституційних прав та прав людини (ECCHR, Німеччина) в травні 2026 року. Ця рубрика була запроваджена для того, щоб ділитись особистими враженнями та історіями співробітників і партнерів ECCHR про проєкти, над якими вони працюють, про несправедливості й обставини, з якими вони стикаються та про світ, який вони собі уявляють. Це щирі роздуми в листах до колег, союзників і всього світу.
Полонених судять як терористів. Що відбувається з українськими військовими, яких захопили на Курщині
Скільки українців росіяни полонили на Курщині – приховано у тумані війни, в якому можна місяцами вважати захисника зниклим безвісти і раптом знайти його фото на телеграм-каналах серед зображень інших полонених. Або навпаки – щодня шукати там бодай якусь згадку про рідну людину, але одного дня отримати страшну звістку про її загибель.
Статті
Практика ЄСПЛ у справах щодо наслідків збройного конфлікту на території України: затримання на ЧАЕС українських військових
На початку повномасштабного вторгнення однією з цілей російських військових стала територія Чорнобильської атомної електростанції (ЧАЕС). Вже в лютому збройні сили РФ зайняли контроль над станцією та затримали всіх, хто перебував там: як співробітників, які відповідали за функціонування самої станції, так і військових Національної Гвардії України, що здійснювали охорону об’єкта.