Який зрештою результат спеціальної сесії на тему юрисдикції МКС щодо злочину агресії?

7-9 липня в Нью-Йорку країни-учасниць Римського статуту розглядали чинне регулювання юрисдикції МКС щодо злочину агресії, а також обговорювали пропозиції Коста-Рики, Німеччини, Сьєрра-Леоне, Словенії та Вануату, яка була подана у квітні цього року. Вона передбачала приведення юрисдикційного режиму МКС щодо злочину агресії у відповідність із повноваженнями, що зараз діють щодо інших найтяжчих злочинів. 

Як зазначає Арьє Мора у коментарі для ZMINA, по факту маємо “середній” результат. Цю пропозицію розглянули, однак і не прийняли, і не відхилили. Натомість за прийнятою консенсусом резолюцією країни-учасниці зафіксували прагнення працювати над посиленням юрисдикції МКС щодо злочину агресії, а також провести ще одну конференцію у 2029 році, де, зокрема, розглянути зазначену вище пропозицію. Найгірший варіант був би, якби цю пропозицію відхилили та не визначили жодних нових прагнень, надаючи перевагу тому, як все влаштовано зараз.

Причини такого рішення теж можна побачити у резолюції. Як зазначено у тексті, “багато країн-учасниць вбачають, що існує прогалина у юрисдикції щодо злочину агресії та адвокатують за гармонізацію юрисдикції…”, водночас “інші країни-учасниці вважають, що наявні положення відповідають балансу, що був погоджений у Кампалі...”. 

Тож упродовж наступних чотирьох років належить й надалі працювати над посиленням підтримки серед країн-учасниць ідеї розширення повноважень МКС щодо злочину агресії. 

Україна теж висловилась на підтримку нових поправок. Важливо, щоб надалі наша держава докладала проактивних зусиль для розширення підтримки та прийняття пропозицій щодо гармонізації юрисдикції МКС щодо злочину агресії у майбутньому.