Статті
20 Гру 2024
5 mins read

ULAG на 23-й Асамблеї держав-учасниць Римського статуту

23-тя Асамблея держав-учасниць Римського статуту (ASP 23) проходила в контексті безпрецедентних викликів, з якими зіткнувся Міжнародний кримінальний суд. ULAG підтримує МКС, як щодо його роботи в Україні, так і на міжнародному рівні. Серед багатьох зустрічей та заходів, в яких ми взяли участь, ось деякі висновки, зроблені під час грудневої поїздки до Гааги.

Співпраця та роль держав у зміцненні суду.

Держави-учасниці відіграють важливу роль у роботі МКС. Їхні рішення безпосередньо впливають на легітимність МКС та його здатність залишатися стійким, коли він стикається із загрозами та спробами підриву мандату. Особливо це стосується виконання ордерів на арешт та утримання від несуттєвих контактів.

Арьє Мора, адвокаційний та комунікаційний менеджер ULAG, мав честь виступити з трибуни під час пленарного засідання, присвяченого співпраці, із заявою від імені Коаліції на підтримку Міжнародного кримінального суду (CICC). У заяві йдеться про нещодавні зустрічі з Володимиром Путіним, а також про непослідовність позицій, озвучених різними державами щодо виконання ордерів на арешт.

«Натомість усі держави-учасниці повинні чітко і публічно взяти на себе зобов’язання дотримуватися своїх юридичних зобов’язань щодо виконання ордерів на арешт, виданих МКС, незалежно від того, проти кого вони спрямовані. Це стане потужним сигналом для тих осіб, які вважають себе недоторканними, а також для потерпілих, справи яких перебувають на розгляді в суді, що їхнє право на правосуддя і підтвердження їхньої віри у верховенство права важить більше, ніж політичні розрахунки.

Держави-учасниці також повинні бути готові рішуче реагувати на випадки відмови від співпраці. Неспроможність зробити це серйозно впливає на співпрацю з судом, особливо в питаннях арештів». – Арьє Мора

Прочитати повний текст заяви: https://asp.icc-cpi.int/sites/default/files/asp_docs/ASP23-COOP-plenary-SEGI-CICC-ENG.pdf

Раніше цього тижня на side-event, організованому спільно Atrocities Watch Africa, Al-Haq, Lawyers for Justice in Libya та ULAG, ми обговорили, як дії та бездіяльність, зумовлені політичними мотивами, можуть призвести до вибірковості та зашкодити ефективності МКС. Однією з рекомендацій було забезпечення сталої підтримки МКС в цілому – крок, який може допомогти йому бути більш стійким до політизації.

Приєднання України до Римського статуту

Оскільки Україна має стати 125-ю державою-учасницею Римського статуту, важливо як визнати це довгоочікуване досягнення, так і проаналізувати пройдений шлях, а також кроки, які необхідно зробити, щоб максимізувати позитивний вплив, який це може мати на зміцнення Суду.

На side-event «Універсальність системи Римського статуту», організованому Parliamentarians for Global Action, CICC, Королівством Нідерландів, Республікою Корея, Швейцарією та Ліхтенштейном, були розглянуті останні події у сфері просування універсальності МКС, включаючи ратифікацію Україною Римського статуту.

ULAG виступила на заході, де ми зазначили наступне:

  • Застосування Україною статті 124 – політичний компроміс – має активізувати зусилля, спрямовані на остаточне виключення цієї статті з Римського статуту.
  • Імплементація Римського статуту в національне законодавство – ще один крок у просуванні універсальності МКС – наразі є вразливою до політичних маніпуляцій. Україна, Суд та держави-учасниці повинні забезпечити ефективну імплементацію, яка б реально зміцнила національну систему правосуддя.
  • Ставши повноправним членом МКС, Україна повинна діяти і поводитися як повноправний член МКС. Це означає проактивно долучатися до зусиль з підтримки МКС як всередині країни, так і за її межами, а також діяти відповідально, розуміючи, що дії держави впливають на діяльність Суду та його авторитет у світі.

зображення PGA

Side-event щодо спеціального механізму для України

На side-event ASP23, організованому ULAG Amnesty International та Королівством Нідерландів, “Designing an Accountability Mechanism for Ukraine as a Key Step in Effective Capacity Building and Delivering Meaningful Justice for the Victims”, експерти, зокрема наша аналітикиня та координаторка адвокатів Аліна Павлюк, розглянули питання правосуддя для жертв міжнародних злочинів.

Хоча Україна досягла прогресу завдяки створенню спеціалізованих підрозділів з розслідування воєнних злочинів та проведенню судової реформи, гібридний механізм необхідний для розподілу навантаження, усунення прогалин та сприяння взаємному навчанню. Довівши свою ефективність у Боснії, Косово, Сьєрра-Леоне та Центральноафриканській Республіці (ЦАР), гібридні суди пропонують масштабовані рішення, орієнтовані на потерпілих. Спеціальний суд ЦАР також демонструє, як такі механізми доповнюють МКС.

Українська система правосуддя стикається з проблемами, серед яких розбіжності між національним та міжнародним правом, обмежений захист потерпілих та свідків, процесуальні недоліки в розслідуванні злочинів та значна залежність від заочного судочинства, що ставить під загрозу стандарти справедливого судового розгляду.

Експерти обговорили, як гібридний механізм може допомогти у розслідуванні злочинів, скоєних з 2014 року, посилити внутрішній потенціал та використати успішні моделі з інших зон конфлікту.

Співпраця між МКС та організаціями громадянського суспільства

Громадянське суспільство відіграє важливу роль у роботі Суду, а співпраця між ними часто призводить до більш змістовного, ефективного та орієнтованого на потерпілих правосуддя. Проте, відсутність доступу до інформації, часто однобічна комунікація з обмеженим простором для реального діалогу часто перешкоджає перспективам такої співпраці.

Цього року CICC та International Federation for Human Rights представили звіт «Громадянське суспільство та Міжнародний кримінальний суд: Шляхи до спільної та справжньої взаємодії», який відображає динаміку взаємодії МКС та ОГС та містить конкретні рекомендації щодо покращення ситуації. Звіт був представлений на паралельному заході Асамблеї, в якому взяла участь ULAG, а Арьє Мора зазначив, що дуже важливо продовжувати шукати способи більш послідовної комунікації, які б враховували обмеження, в яких працює Суд, але також дозволяли б краще обмінюватися ідеями та налагоджувати більш ефективні стосунки.

зображення CICC/FIDH

Україна – це ситуація, якій суд приділив значну увагу після повномасштабного вторгнення, але вона все ще потерпає від фрагментарного та несистемного підходу до взаємодії МКС та ОГС.

Варто зазначити, що до side-event долучилися представники суду, зокрема, Секретар МКС Освальдо Завала Гілер та заступник Прокурора Ніанг. Секретар зазначив, що ми повинні продовжувати розмову про посилення співпраці, а також враховувати контекст, в якому може опинитися Суд, оскільки на горизонті з’являється все більше загроз та санкцій проти нього.

Санкції

Звісно однією з головних тем були можливі санкції США проти МКС. Посадові особи МКС, держави-учасниці та громадянське суспільство вели і продовжують вести переговори з метою пошуку шляхів захисту Суду, а також пом’якшення можливих негативних наслідків від потенційного рішення.

Неприпустимо намагатися впливати на суд такими політичними заходами, навіть якщо деякі держави або зацікавлені сторони можуть не погоджуватися з кроками, які вживає МКС як незалежна міжнародна інституція правосуддя (санкції розглядаються у світлі нещодавніх ордерів на арешт ізраїльських лідерів Беньяміна Нетаньягу та Йоава Галанта в контексті розслідування в Державі Палестина). Крім того, хоча Суд і раніше витримував санкції, існує реальна загроза того, що майбутні атаки призведуть до припинення діяльності МКС у всіх ситуаціях.

Український уряд і громадянське суспільство повинні активно долучитися до зусиль із захисту Суду, пом’якшення негативних наслідків, а також вжити заходів для захисту неурядових організацій, які співпрацюють із Судом, оскільки санкції можуть призвести до скорочення їхньої підтримки, а також до вторинних каральних заходів.

Read next

Голос українців має бути почутий

Статті

Голос українців має бути почутий

Оригінал цього листа було опубліковано у відкритому живому архіві наших партнерів Європейського центру конституційних прав та прав людини (ECCHR, Німеччина) в травні 2026 року. Ця рубрика була запроваджена для того, щоб ділитись особистими враженнями та історіями співробітників і партнерів ECCHR про проєкти, над якими вони працюють, про несправедливості й обставини, з якими вони стикаються та про світ, який вони собі уявляють. Це щирі роздуми в листах до колег, союзників і всього світу. 

12 Сер 2026
8 mins read
Полонених судять як терористів. Що відбувається з українськими військовими, яких захопили на Курщині

Полонених судять як терористів. Що відбувається з українськими військовими, яких захопили на Курщині

Скільки українців росіяни полонили на Курщині – приховано у тумані війни, в якому можна місяцами вважати захисника зниклим безвісти і раптом знайти його фото на телеграм-каналах серед зображень інших полонених. Або навпаки – щодня шукати там бодай якусь згадку про рідну людину, але одного дня отримати страшну звістку про її загибель.

7 Сер 2026
11 mins read
Практика ЄСПЛ у справах щодо наслідків збройного конфлікту на території України: затримання на ЧАЕС українських військових

Статті

Практика ЄСПЛ у справах щодо наслідків збройного конфлікту на території України: затримання на ЧАЕС українських військових

На початку повномасштабного вторгнення однією з цілей російських військових стала територія Чорнобильської атомної електростанції (ЧАЕС). Вже в лютому збройні сили РФ зайняли контроль над станцією та затримали всіх, хто перебував там:  як співробітників, які відповідали за функціонування самої станції, так і військових Національної Гвардії України, що здійснювали охорону об’єкта. 

6 Сер 2026
6 mins read