Попри війну, травми та страх, уцілілі продовжують боротись задля досягнення правосуддя та мають сміливість звертатися по допомогу. Цей день також привід для рефлексії про те, як ми як суспільство, система і професійна спільнота реагуємо на цей злочин. Із досвіду національних судових справ ми бачимо, як багато ще потрібно змінити, щоби правосуддя в Україні дійсно було орієнтованим на постраждалих.
Розслідування СНПК (сексуальне насильство,повʼязане з конфліктом) супроводжується численними труднощами. Представляючи інтереси постраждалих у провадженнях, ми стикаємося з непослідовною політикою анонімізації, стигматизацією, дублюванням процедур, що призводить до ретравматизації. Хоча ці проблеми характерні для різних найтяжчих злочинів, у випадку із СНПК вони мають особливо руйнівний вплив.
У роботі з такими справами важливо не тільки реагувати на окремі ситуації, а й змінювати підходи – у законодавстві, процесі, підготовці фахівців. Багато з цих проблем є універсальними для найтяжчих злочинів загалом, а тому і відповіді на них маємо шукати цілісні і системні. Особливо, з огляду на те, що вціліли від СНПК часто пережили й інші найтяжчі злочини. Майданчики та ініціативи по темі СНПК мають потенціал сприяти таким змінам.
Водночас, впроваджувати кращі стандарти на практиці можна вже сьогодні. Щоб сприяти цьому, ми зібрали практичні інструменти: міжнародні документи та звіти, пам’ятки, а також поради для фахівців у зручному «кишеньковому гайді».
Це – матеріали, які ми розробили разом із організацією Women’s Initiatives for Gender Justice за підтримки посольства Канади, а також міжнародні звіти та акти, посібники та гайди, створені іншими організаціями тощо.
Читати далі
Статті
Голос українців має бути почутий
Оригінал цього листа було опубліковано у відкритому живому архіві наших партнерів Європейського центру конституційних прав та прав людини (ECCHR, Німеччина) в травні 2026 року. Ця рубрика була запроваджена для того, щоб ділитись особистими враженнями та історіями співробітників і партнерів ECCHR про проєкти, над якими вони працюють, про несправедливості й обставини, з якими вони стикаються та про світ, який вони собі уявляють. Це щирі роздуми в листах до колег, союзників і всього світу.
Полонених судять як терористів. Що відбувається з українськими військовими, яких захопили на Курщині
Скільки українців росіяни полонили на Курщині – приховано у тумані війни, в якому можна місяцами вважати захисника зниклим безвісти і раптом знайти його фото на телеграм-каналах серед зображень інших полонених. Або навпаки – щодня шукати там бодай якусь згадку про рідну людину, але одного дня отримати страшну звістку про її загибель.
Статті
Практика ЄСПЛ у справах щодо наслідків збройного конфлікту на території України: затримання на ЧАЕС українських військових
На початку повномасштабного вторгнення однією з цілей російських військових стала територія Чорнобильської атомної електростанції (ЧАЕС). Вже в лютому збройні сили РФ зайняли контроль над станцією та затримали всіх, хто перебував там: як співробітників, які відповідали за функціонування самої станції, так і військових Національної Гвардії України, що здійснювали охорону об’єкта.