Пресбрифінг “Справа Вікторії Рощиної: як захистити права цивільних, незаконно затриманих РФ”
23 жовтня ULAG організував пресбрифінг в Українському кризовому медіа-центрі, де обговорювали захист прав цивільних осіб, які стали жертвами незаконних затримань на окупованих територіях. Захід був присвячений справі журналістки Вікторії Рощиної, повідомлення про смерть якої під час утримання в Росії викликала великий резонанс. Представники правозахисних організацій, журналісти та міжнародні експерти окреслили ключові виклики, з якими стикаються цивільні в неволі, та обговорили системні заходи для їх захисту в майбутньому.
Проблема незаконних затримань українських цивільних на окупованих територіях — один із найгостріших гуманітарних і правових викликів війни. За словами Тетяни Катриченко представниці Медійної Ініціативи за права людини, після повномасштабного вторгнення Росії було зафіксовано понад 1800 випадків незаконного утримання українських цивільних. Однак намагання міжнародних організацій привернути увагу до цих злочинів часто ускладнюються через відсутність ефективних механізмів для захисту та повернення ув'язнених українців. Повідомлення про смерть Вікторії Рощиної, яка перебувала в ув’язненні в Росії, стала черговим нагадуванням про жорстоке поводження з цивільними у неволі.
Спецдоповідачка ООН з порушень прав людини в Росії Маріана Кацарова зазначила, що Рощина стала жертвою політики репресій Російської Федерації, спрямованої проти українських громадян. За її словами, кейс Рощиної та інших українських цивільних є результатом організованої репресивної політики, і такі злочини мають розслідуватися через механізми ООН і Європейського суду.
«Ці випадки не є поодинокими; це системні порушення, які потребують міжнародного розслідування та втручання», — наголосила Маріана Кацарова.
Головна редакторка видання «Українська правда» Севгіль Мусаєва наголосила на важливості матеріалів, які готувала Вікторія Рощина, щоби пролити світло на життя українців в окупації. Її місія полягала в висвітленні воєнних злочинів і порушень гуманітарного права.
Севгіль Мусаєва зазначила, що у випадку Вікторії важливо пам'ятати ключовий принцип, який постійно підкреслює Міжнародний комітет захисту журналістів: журналістика не є злочином. Потрібно залучати більше міжнародних організацій, щоб привернути увагу до питання звільнення цивільних, які незаконно утримуються.
Євгенія Капалкіна, адвоката ULAG та представниця батька Вікторії, ще раз підкреслила, що випадки незаконного затримання цивільних на територіях, що знаходяться під контролем Росії, є порушенням міжнародного права. Масштаби цього злочину виходять за межі відомих цифр, адже багато випадків залишаються невідомими. У затриманих цивільних відсутній погоджений офіційний статус, що не дозволяє використовувати стандартні юридичні механізми для їхнього захисту.
Євгенія Капалкіна зазначає, що ситуація також ускладнюється обмеженим доступом до інформації з боку російської сторони. Окупаційна влада здебільшого приховує інформацію про місцеперебування і стан здоров'я затриманих, позбавляючи їх можливості зв'язатися з адвокатами та рідними. Окрім цього, фіксуються численні випадки катувань та жорстокого поводження, про що свідчать і цивільні українці, яких вдалося звільнити. Так, Валерій Матюшенко, який пробув у полоні сім років, розповів про катування, і жахливі умови утримання в місцях позбавлення волі.
Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими та інші організації фіксують дані про затриманих, ведуть переговори з російською стороною, а також допомагають сім'ям затриманих зберігати надію та бути готовими до повернення близьких. Однак через законодавчі прогалини та брак міжнародного тиску механізми підтримки досі є обмеженими. Для ефективного вирішення цих викликів потрібне системне реагування.
Цей випадок підкреслює масштаб викликів: відсутність чітких механізмів повернення незаконно утримуваних осіб, прогалини в національному законодавстві щодо кваліфікації злочинів, обмежений доступ до інформації та безкарність агресора. Росія систематично обмежує доступ до інформації, ігноруючи запити України щодо місця й умов утримання цивільних, а також уникає відповідальності за порушення міжнародного права.
Загалом, справа Вікторії Рощиної є прикладом порушення прав людини, що потребує не тільки локальних, але й глобальних зусиль. Безкарність агресора та відсутність надійних міжнародних механізмів захисту цивільних лише підкреслюють термінову необхідність у розробці ефективних заходів для забезпечення безпеки громадян, які перебувають під загрозою незаконного утримання. Це — питання захисту базових прав людини, яке вимагає зусиль усієї світової спільноти для забезпечення справедливого правосуддя та безпеки для постраждалих.
Ознайомитися з повним записом брифінгу із детальнішими коментарями експертів можна за посиланням. Щиро дякуємо Українському кризовому медіа-центру за організацію, спікерам за їхні експертні думки, а також усім, хто приєднався онлайн та офлайн, за увагу та внесок у дискусію.