Ратифікація має стати чітким кроком у найближчий час, а не віддаленою метою | ULAG взяв участь у Брифінгу для посольств та міжнародних організацій щодо ратифікації Римського статуту
Нератифікація Римського статуту є насамперед явним індикатором браку політичної волі. Міжнародні партнери є ключем до прийняття рішення про ратифікацію. Однак щоб перетворити це на реальність, вони мають змінити підхід у комунікації цього питання з українською владою.
Арьє Мора, менеджер з адвокації та комунікацій ULAG, виступив на брифінгу для представників посольств та міжнародних організацій щодо важливості ратифікації Римського статуту. Захід відбувся 22 листопада і був організований Центром Громадянських Свобод (ЦГС) за підтримки його партнерів USAID, організацій-членів Ініціативи Трибунал для Путіна та Коаліції "Україна. 5 ранку".
Арьє був у панелі з провідними українськими експертами: Дмитро Коваль, Truth Hounds (TH); Олександр Павліченко, Українська Гельсінська спілка з прав людини (УГСПЛ); Роман Романов, Міжнародний фонд "Відродження" (МФВ) та Володимир Яворський (ЦГС). Олександра Романцова (ЦГС) виступила модератором заходу.
Протягом багатьох років українська влада називала різні причини, чому Римський статут не може бути ратифікований. Однією з найпопулярніших є "опір серед військових щодо ратифікації". Це твердження, однак, ніколи не обґрунтованим. Дотеперне зрозуміло, а також немає чітких доказів того, хто саме виступає проти, наскільки значний чи впливовий цей голос, і чи існує він взагалі.
Можна припустити, що якась опозиція дійсно існує, але її масштаб і вага завжди лише презюмувались. І міжнародні партнери дотепер майже ніколи не піддають сумніву цю тезу, коли чують її від українських представників влади.
Громадські організації проводили фокус-групи та інтерв'ю з представниками ветеранської спільноти, спитавши їх зокрема й про думку щодо ратифікації Римського статуту. Ідея не викликала спротиву серед військових - всі учасники позитивно ставилися до ратифікації Римського статуту в Україні. Ратифікація, за відгуками опитаних ветеранів та військовослужбовців, має сприяти розслідуванню злочинів, узгодженню законодавства та вступу України до ЄС.
За останні місяці риторика влади змінилась. Вони зазначають, що Україна має адресувати наявні упередження щодо Римського статуту, але поспіх є зайвим, і це питання можна відкласти на період після війни. Андрій Смирнов, Заступник Голови Офісу Президента, заявив, що "Підходити до ратифікації Римського статуту наразі треба обережно, чітко давши відповідь на декілька запитань: навіщо це робити наразі, під час війни без відповідної роз'яснювальної роботи серед військових, що ратифікація не становить для них якихось нових відкриттів. Друге питання – навіщо це Україні".
Звертаючись до представників посольств та міжнародних організацій, Арьє Мора заявив, що такий підхід відображає очевидний брак політичної волі для прийняття рішення. Український уряд може постійно відкладати ратифікацію, аргументуючи це тим, що зараз не найкращий час і є ризики дестабілізації країни. Водночас не наводиться пояснення, чи є питання Римського статуту настільки суперечливим і потенційно дестабілізуючим, особливо порівняно з іншими факторами, які можуть "розхитати човен". Наприклад, у вищезгаданому звіті більшість опитаних громадян України підтримують ратифікацію.
