Новини
30 Лис 2023
3 mins read

Ратифікація має стати чітким кроком у найближчий час, а не віддаленою метою

Нератифікація Римського статуту є насамперед явним індикатором браку політичної волі. Міжнародні партнери є ключем до прийняття рішення про ратифікацію. Однак щоб перетворити це на реальність, вони мають змінити підхід у комунікації цього питання з українською владою.

Арьє Мора, менеджер з адвокації та комунікацій ULAG, виступив на брифінгу для представників посольств та міжнародних організацій щодо важливості ратифікації Римського статуту. Захід відбувся 22 листопада і був організований Центром Громадянських Свобод (ЦГС) за підтримки його партнерів USAID, організацій-членів Ініціативи Трибунал для Путіна та Коаліції “Україна. 5 ранку”


Арьє був у панелі з провідними українськими експертами: Дмитро Коваль, Truth Hounds (TH); Олександр Павліченко, Українська Гельсінська спілка з прав людини (УГСПЛ); Роман Романов, Міжнародний фонд “Відродження” (МФВ) та Володимир Яворський (ЦГС). Олександра Романцова (ЦГС) виступила модератором заходу.

Протягом багатьох років українська влада називала різні причини, чому Римський статут не може бути ратифікований. Однією з найпопулярніших є “опір серед військових щодо ратифікації”. Це твердження, однак, ніколи не обґрунтованим. Дотеперне зрозуміло, а також немає чітких доказів того, хто саме виступає проти, наскільки значний чи впливовий цей голос, і чи існує він взагалі. 


Можна припустити, що якась опозиція дійсно існує, але її масштаб і вага завжди лише презюмувались. І міжнародні партнери дотепер майже ніколи не піддають сумніву цю тезу, коли чують її від українських представників влади. 


Громадські організації проводили фокус-групи та інтерв’ю з представниками ветеранської спільноти, спитавши їх зокрема й про думку щодо ратифікації Римського статуту. Ідея не викликала спротиву серед військових – всі учасники позитивно ставилися до ратифікації Римського статуту в Україні. Ратифікація, за відгуками опитаних ветеранів та військовослужбовців, має сприяти розслідуванню злочинів, узгодженню законодавства та вступу України до ЄС.


За останні місяці риторика влади змінилась. Вони зазначають, що Україна має адресувати наявні упередження щодо Римського статуту, але поспіх є зайвим, і це питання можна відкласти на період після війни. Андрій Смирнов, Заступник Голови Офісу Президента, заявив, що “Підходити до ратифікації Римського статуту наразі треба обережно, чітко давши відповідь на декілька запитань: навіщо це робити наразі, під час війни без відповідної роз’яснювальної роботи серед військових, що ратифікація не становить для них якихось нових відкриттів. Друге питання – навіщо це Україні”.


Звертаючись до представників посольств та міжнародних організацій, Арьє Мора заявив, що такий підхід відображає очевидний брак політичної волі для прийняття рішення. Український уряд може постійно відкладати ратифікацію, аргументуючи це тим, що зараз не найкращий час і є ризики дестабілізації країни. Водночас не наводиться пояснення, чи є питання Римського статуту настільки суперечливим і потенційно дестабілізуючим, особливо порівняно з іншими факторами, які можуть “розхитати човен”. Наприклад, у вищезгаданому звіті більшість опитаних громадян України підтримують ратифікацію.

“Нам потрібно бути більш наполегливими і ретельними в оцінці позиції влади щодо ратифікації РС і перестати боятися здатися неввічливими. Зараз уряд каже, що ратифікація можлива, але в майбутньому. Це свідчить про зміну риторики від просто використання спротиву військових як цапа-відбувайла. Замість того, щоб презюмувати його існування і вплив, необхідно належним чином оцінити ймовірний опір, а не блокувати процес ратифікації тільки тому, що хтось невизначений і абстрактний не підтримує це рішення”. – каже Арьє Мора.


Єдиний спосіб просунутись в цьому питанні – це чесна розмова між суспільством, міжнародними партнерами та українським урядом. Країни ЄС можуть підштовхнути Україну до ратифікації. Але це ніколи не станеться, доки дискусія не стане більш конкретною, а вимога до змін не буде твердою та чітко сформульованою. Для ЄС, всі члени якого є державами-учасницями Римського статуту, приєднання України до МКС має стати чітким планом дій, а не віддаленою метою.

Фото: ЦГС

Read next

Полонених судять як терористів. Що відбувається з українськими військовими, яких захопили на Курщині

Полонених судять як терористів. Що відбувається з українськими військовими, яких захопили на Курщині

Скільки українців росіяни полонили на Курщині – приховано у тумані війни, в якому можна місяцами вважати захисника зниклим безвісти і раптом знайти його фото на телеграм-каналах серед зображень інших полонених. Або навпаки – щодня шукати там бодай якусь згадку про рідну людину, але одного дня отримати страшну звістку про її загибель.

7 Сер 2026
11 mins read
Практика ЄСПЛ у справах щодо наслідків збройного конфлікту на території України: затримання на ЧАЕС українських військових

Статті

Практика ЄСПЛ у справах щодо наслідків збройного конфлікту на території України: затримання на ЧАЕС українських військових

На початку повномасштабного вторгнення однією з цілей російських військових стала територія Чорнобильської атомної електростанції (ЧАЕС). Вже в лютому збройні сили РФ зайняли контроль над станцією та затримали всіх, хто перебував там:  як співробітників, які відповідали за функціонування самої станції, так і військових Національної Гвардії України, що здійснювали охорону об’єкта. 

6 Сер 2026
6 mins read
В Києві презентували Посібник “Використання доказів з поля бою у справах про найтяжчі міжнародні злочини”

Новини

В Києві презентували Посібник “Використання доказів з поля бою у справах про найтяжчі міжнародні злочини”

Захід об’єднав представників Офісу Генерального прокурора, Національної поліції України, Військової Служби правопорядку ЗСУ, Служби безпеки України, дипломатичних відомств, громадянського суспільства. 

31 Лип 2026
5 mins read