Підсумки дискусії: Ставлення суспільства до процесів правосуддя та підтримки потерпілих в Україні

16 грудня 2024 року Ukrainian Legal Advisory Group зібрала експертів та міжнародних стейкхолдерів для обговорення процесів правосуддя та викликів, з якими стикаються постраждалі від міжнародних злочинів, вчинених в Україні.

Захід відбувся у Представництві Президента України в Автономній Республіці Крим.

Серед спікерів були:

• Андрій Черноусов - провідний експерт Харківського інституту соціальних досліджень
• Вероніка Плотнікова - керівниця Координаційного центру підтримки потерпілих і свідків Офісу Генерального прокурора
• Максим Єлігулашвілі - експерт, Коаліція «Україна. П‘ята ранку»
• Аліна Павлюк - аналітикиня та координаторка адвокатів, ULAG
• Модератор: Арьє Мора - адвокаційний та комунікаційний менеджер, ULAG

Під час дискусії були порушені нагальні питання, зокрема:

• Інфраструктура підтримки постраждалих та свідків потребує подальшого вдосконалення. Це включає кращий доступ до інформації про установи, що надають підтримку, і про те, яку допомогу люди можуть отримати.

Існує також потреба в кращій координації між громадянським суспільством і міжнародними організаціями, які надають підтримку, Координаційним центром підтримки потерпілих і свідків та іншими державними установами, уповноваженими підтримувати людей, які постраждали від війни, для забезпечення більш ефективної та актуальної підтримки у справедливий та підзвітний спосіб.

Наразі в Україні не створено ефективної програми захисту потерпілих і свідків, що наражає їх на небезпеку та демотивуєї брати участь у процесах правосуддя.

• Беручи участь у розслідуваннях злочинів, пов'язаних з конфліктом, на національному рівні, потерпілі часто відчувають себе відірваними від процесу, їм мало повідомляють про перебіг справ та етапи судового розгляду.

Підхід, орієнтований на потерпілих, все ще не повністю впроваджений у процесуальні дії, що призводить до більш травматичного досвіду, спричиненого також фрагментарним підходом до розслідувань. Доступ до правосуддя обмежений також через фактичну депріоритизацію інцидентів, що мали місце до повномасштабного вторгнення, та бар’єрами, з якими стикаються представники постраждалих під час участі у судових процесах.

• Необхідність комплексного підходу до розвитку архітектури правосуддя та систем підтримки потерпілих і свідків.

Такий процес має ґрунтуватися на потребах потерпілих, а також самої системи. Ефективна система вимагає залучення існуючих інституцій, а також створення нових елементів для забезпечення правосуддя щодо найтяжчих злочинів та надання ефективної підтримки тим, хто постраждав від війни.