Новини
18 Лис 2026
3 mins read

Захист прав військовополонених і моніторинг дотримання прав людини у збройних силах: ULAG на конференції Ради Європи

Аліна Павлюк, аналітикиня та координаторка адвокатів ULAG, стала однією із спікерок Міжнародної конференції з питань навчання та освіти у сфері прав людини у збройних силах, яка пройшла 28 жовтня в Парижі.

Захід відбувся в межах проєкту Ради Європи “Права ветеранів та особового складу Збройних сил в Україні”. Конференція об’єднала представників українських держорганів, військових закладів освіти, НУО, міжнародних організацій і 20 держав — членів Ради Європи для обміну досвідом та кращими практиками.

Аліна Павлюк виступила під час сесії, присвяченій підвищенню обізнаності щодо прав людини для військовослужбовців. Зокрема, вона розповіла про досвід ULAG щодо захисту прав колишніх військовополонених, а також підкреслила роботу України в напрямку формування національної практики захисту прав людини у збройних силах. 

“Практики європейський країн у сфері захисту прав військовослужбовців можуть сприйматись Україною виключно як приклади, які спрацювали та мали власні виклики на етапі становлення і реалізації. Та навіть за наявності кращих міжнародних практик, ми вимушені напрацьовувати власну модель у цьому напрямку”, — зауважила вона під час виступу і окреслила складові цієї роботи. 

По-перше, це якісна імплементація прав людини у національне законодавство не тільки на рівні Конституції, а й інших нормативно-правових актів. По-друге, ґрунтовне вивчення практики інших країн для пошуку елементів, що можуть дійсно спрацювати в українському контексті. По-третє, врахування обставин триваючого збройного конфлікту при прийнятті рішень, розробці реформ та створенні правозахисних механізмів.

Також Аліна зауважила, що масштаби наслідків збройного конфлікту, потреби втілення перехідного правосуддя та врахування досвіду ветеранської спільноти є вагомими факторами при розробці загальнодержавних стратегій та політик. 

Військовослужбовці, які пройшли полон, є яскравим прикладом такого контексту. Ця категорія з’явилася для України у 2014 році, і запозичити готовий досвід іншої країни було неможливо. Такі військові постраждали від найтяжчих міжнародних злочинів (катування, нелюдські умови, судове переслідування, позасудові страти, депортація) і потребують значно більшого захисту.

За понад 12 років виокремилися три групи вразливостей. Перша — вторинна віктимізація. Після повернення з полону військових сприймають передусім як джерело інформації для військового керівництва, розвідки й правоохоронних органів. Це шкодить їхньому психологічному стану та згалом довірі до системи правосуддя.

Друга — правовий статус колишніх військовополонених. Його визнання дає додаткові гарантії фінансової й медичної підтримки, але створює формальні вимоги, що ускладнюють реалізацію прав. Правильне оформлення на службу впливає на визнання статусу, а нечіткі завдання створюють ризик кримінального переслідування (самовільне залишення служби, дезертирство). 

Третя  — довготривала підтримка з боку держави. Наприклад, доступ до медичної допомоги для чинних військових не викликає системної критики, але після звільнення зі служби виникає “сіра зона”, яка потребує уваги.

Ще один важливий момент, на якому наголосила Аліна Павлюк — потреба у розвитку дієвих механізмів незалежного моніторингу дотримання прав людини у війську. 

На цьому шляху є наступні виклики. По-перше, обмеження доступу до бойових позицій і місць дислокації через безпекову ситуацію. По-друге, статус таких моніторингових органів, цивільних чи військових, має забезпечити їх швидке реагування на повідомлення про порушення та забезпечити їх вільний доступ до інформації. Аліна зауважила, що у воєнний час незалежність цих органів від військових структур та відсутність чіткої взаємодії з ними може ускладнювати роботу відповідних механізмів.

“Поява Офісу військового омбудсмана є прикладом важливої і потрібної ініціативи. Наразі він продовжує своє становлення як новий механізм, але не відміняє необхідності мати ефективний механізм слідства і переслідування за злочини, вчинені всередині підрозділів”, — зазначила Аліна Павлюк.

Читати далі

Вадима Голду, співробітника СММ ОБСЄ, депортували до Росії

Новини

Вадима Голду, співробітника СММ ОБСЄ, депортували до Росії

Родина Вадима Голди повідомила, що його вивезли з тимчасово окупованої Донеччини до лікувальної виправної установи № 7 УФСВП Росії по Тамбовській області. Раніше було відомо про його ймовірне переміщення: востаннє перед цим Вадим виходив на зв’язок 15 жовтня 2026 року і очікував, що його етапують 19 жовтня. Таким чином, Росія депортувала всіх трьох затриманих співробітників […]

10 Лис 2026
2 mins read
Вадима Голду, співробітника СММ ОБСЄ, ймовірно, переміщують з тимчасово окупованої Донеччини до Росії

Новини

Вадима Голду, співробітника СММ ОБСЄ, ймовірно, переміщують з тимчасово окупованої Донеччини до Росії

Родина Вадима, якого утримували на тимчасово окупованій Донеччині, повідомляє, що востаннє він виходив на зв’язок 15 жовтня 2026 року. Раніше він розповідав, що протягом останніх місяців ходили чутки про “евакуацію” засуджених до Сибіру, а з серпня 2026 року людей почали регулярно вивозити невеликими групами. Вадим очікував, що його етапують 19 жовтня. Відтоді зв’язку з ним […]

5 Лис 2026
2 mins read
Навіщо Україні державна політика щодо правосуддя за найтяжчі міжнародні злочини — сайд-івент в рамках Warsaw Human Dimension Conference 2026

Новини

Навіщо Україні державна політика щодо правосуддя за найтяжчі міжнародні злочини — сайд-івент в рамках Warsaw Human Dimension Conference 2026

Цілісна державна політика щодо правосуддя за найтяжчі міжнародні злочини — чому Україна потребує її вже зараз і якою вона має бути?  Про це 8 жовтня говорили на сайд-івенті Warsaw Human Dimension Conference 2026 (WHDC), який співорганізували ULAG та Civil Rights Defenders. Учасниками панельної дискусії стали Аліна Павлюк (ULAG), Онисія Синюк (Центр прав людини ZMINA), Денис […]

23 Жов 2026
6 mins read