Два місяці з моменту запровадження санкцій США проти МКС: Суд залишається недостатньо захищеним.

Пройшло 2 місяці з моменту видання указу Трампа про запровадження санкцій проти МКС. Протягом цих 60 днів Держсекретар та Секретар Казначейства мали подати звіт щодо додаткових осіб, які мають бути включеними до переліку. Однак поки що під санкції потрапив лише Прокурор МКС Карім Хан. 

Навіть без розширення санкцій, це рішення вже є достатньо руйнівним. Президентка МКС cуддя Акане наголошувала на цьому у своїх зверненнях до представників ЄС. Вона зауважила, що це вже вплинуло на можливість проведення операцій та роботи з різними підрядниками.

Одна з причин цьому – over compliance, “надмірне дотримання” вимог. Щоб перестрахуватись, компанії перестають надавати послуги, навіть якщо прямих підстав для цього немає. Тобто навіть якщо санкції видані лише проти Прокурора МКС, труднощі можуть з’являтись і в інших співпробітників або Суду загалом, впливаючи на роботу по різних ситуаціях, де працює МКС. Це може впливати і на розслідування по Україні.

Кажемо “може”, бо у відкритих джерелах підтверджень цьому немає (і навряд варто очікувати), однак побоювання є достатньо обґрунтованим і поділяється зокрема і представниками Єврокомісії. 

До того ж санкції можуть бути розширеними, як в рамках указу президента, так і  окремим законом – ідея про його прийняття все ще може повернутись до порядку денного. Деякі обмеження (напр. заборона в’їзду до США) можуть стосуватись не лише прямо санкціонованих осіб, а й інших співробітників або “агентів” Суду, якщо їх такими визначить Держсекретар. Залежно від обсягу санкцій та інтерпретації положень указу, взаємодія з боку ОГС по інших ситуаціях з “підсанкційними” представниками суду, теж може підпадати під “заборонену”. Через політичний контекст прийняття цього рішення, важко передбачити, наскільки вільно інтерпретуватимуть умови застосування санкції.

Санкції також послаблюють легітимність МКС, а тому і силу вже виданих ордерів на арешт по Україні, та його роль у забезпеченні правосуддя в умовах можливих переговорів.

• Це рішення прямо зневажає повноваження Суду, що базуються на міжнародному праві, а тому лише посилюють скепсис інших держав і відчуття, що приписи та рішення МКС не є обов’язковими до виконання.
• Обгрунтування санкций, на жаль, схоже на те, яке використовує Росія: США та Ізраїль не визнають юрисдикцію МКС і не погоджувались на розслідування щодо їхніх громадян.
• Це також значить, що Трамп з більшою ймовірністю може використати розслідування МКС як один з інструментів під час мирних переговорів України та РФ.

Хоча ця ситуація є насамперед продуктом дій влади США, ключова роль у тому, як з неї вийти, наразі належить Європейському Союзу. Важливо посилювати заклики до ЄС та його членів захистити Суд. Адже незважаючи на низку заяв на підтримку МКС, конкретних рішень з боку Союзу дотепер бракує. З необхідного насамперед – прийняти Блокуючий статут, які захистять надавачів послуг в Європі від американських санкцій. Важливо розглядати й інші заходи підтримки і захисту МКС, адже поряд із санкціями, Суд постійно стикається й з іншими викликами, зокрема кібератаки, системне недофінансування та погрози переслідування представників Суду з боку інших країн, наприклад РФ. 

Окремою проблемою є випадки порушення зобов’язань по співпраці із МКС з боку країн-учасниць Римського Статуту, зокрема рішення Угорщини прийняти Прем’єр Міністра Ізраїлю Нетаньяху, нещодавні заяви Бельгії тощо. ЄС має рішуче реагувати на такі кроки, яких з часом стає все більше.

Хоч наразі санкції не є ключовим питанням на порядку денному в США, воно може знов актуалізуватись, а тому важливо докладати зусиль, щоб зменшити ризик розширення вже впроваджених заходів. Санкції вже сьогодні шкодять міжнародному правосуддю, зокрема й щодо війни РФ проти України. Маємо пам’ятати про це і доступними інструментами захищати Міжнародний кримінальний суд.